РОЗВИТОК СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ НАРАТИВНОГО НАВЧАННЯ ТА ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

Метою дослідження було з'ясувати вплив наративного навчання та проєктної діяльності на формування соціолінгвістичної компетентності старшокласників в умовах вивчення англійської мови як іноземної (EFL). У роботі досліджено шляхи, якими сторітелінг і творче цифрове продукування сприяють розвитку прагматичного складника мовної особистості учня, забезпечуючи здатність до автентичної та контекстуально чутливої комунікації. На основі аналізу наукової літератури обґрунтовано, що традиційні репродуктивні методи навчання обмежують розвиток комунікативної компетентності, тоді як наративний і проєктний підходи сприяють автентичному вживанню мови, формуванню міжкультурної свідомості та залученості до мовленнєвої діяльності. Застосовано комбінований методологічний підхід, що передбачав педагогічне спостереження на уроках, аналіз учнівських проєктів та опитування на основі самооцінювання. Результати спостережень засвідчили, що учні, які виконували наративно-орієнтовані завдання, демонстрували зростання рівня прагматичної свідомості, вищу мотивацію до породження й сприйняття повідомлень, а також нижчий рівень мовленнєвої тривожності. Окрім того, цифрові інструменти доповнюють мультимодальне самовираження та сприяють автентичній комунікативній взаємодії. Аналіз також вказує на зміну ролі вчителя, який виступає організатором комунікативного середовища, а не транслятором інформації. Отримані результати доповнюють зростаючий масив наукових праць, присвячених утвердженню учнецентрованих педагогічних підходів як принципу навчання англійської мови як іноземної, та мають практичне значення для проєктування змісту освіти у закладах загальної середньої освіти.