Креативний людський капітал в цифровій економіці: структурні компоненти та напрями розвитку

Анотація

У статті досліджено розвиток креативного людського капіталу в умовах цифрової трансформації економіки. Актуальність теми визначається тим, що цифровізація, поширення штучного інтелекту, платформних бізнес-моделей і дистанційних форматів праці змінюють не лише технологічну основу виробництва, а й вимоги до людини як носія знань, творчості, цифрових навичок та інноваційного мислення. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад формування креативного людського капіталу та визначення практичних напрямів його розвитку в умовах цифрової економіки. Методологічну основу становлять системний, структурно-функціональний, порівняльний, інституційний та статистико-аналітичний підходи. Узагальнено наукові підходи до трактування людського капіталу, уточнено зміст креативного людського капіталу як інтегрованої сукупності знань, цифрових компетентностей, творчого мислення, інноваційної активності та соціально-комунікативних здібностей. Запропоновано структурну модель його складових, визначено систему індикаторів оцінювання та окреслено бар'єри розвитку в Україні. Результати дослідження показують, що цифрові платформи, креативні індустрії та освіта протягом життя стають ключовими середовищами формування нового типу людського капіталу. Обґрунтовано, що для України розвиток креативного людського капіталу має стратегічне значення, оскільки він поєднує завдання економічного відновлення, інноваційної модернізації, цифрової інтеграції та посилення конкурентоспроможності.