ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЗАПОБІГАННЯ ЖІНОЧІЙ ЗЛОЧИННОСТІ: ПОРІВНЯЛЬНО-КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

У статті здійснено порівняльно-кримінологічний аналіз зарубіжного досвіду запобігання жіночій злочинності. Досліджено міжнародні стандарти поводження з жінками-правопорушницями, зокрема Правила Організації Об'єднаних Націй (далі – ООН) щодо поводження з жінками-ув'язненими та заходів покарання для жінок-правопорушниць, не пов'язаних з позбавленням волі (Бангкокські правила), прийняті резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 65/229 від 21.12.2010. Проаналізовано моделі запобігання жіночій злочинності у Великій Британії, Канаді та країнах Скандинавії. Акцентовано увагу на гендерно-чутливому підході у кримінальній політиці та його реалізації в практиці зазначених країн. Здійснено системний аналіз чинного законодавства України на предмет його відповідності міжнародним стандартам у сфері поводження з жінками-правопорушницями. Встановлено, що доповідь Корстон (2007, Велика Британія) обґрунтувала створення мережі жіночих центрів як альтернативи ув'язненню, а канадська доповідь «Creating Choices» (1990) визначила п'ять принципів реформування пенітенціарної системи для жінок. Виявлено, що скандинавська модель акцентує увагу на альтернативних заходах, електронному моніторингу та відновному правосудді. З урахуванням цього, аргументовано необхідність доповнення Закону України «Про пробацію» положеннями щодо гендерно-специфічних програм, закріплення травмоінформованих підходів у Кримінально-виконавчому кодексі України та створення пілотних жіночих центрів комплексної підтримки. Обґрунтовано, що попередня віктимізація жінок через домашнє насильство є ключовим криміногенним фактором, який потребує системного врахування у запобіжній діяльності. Запропоновано напрями імплементації позитивного зарубіжного досвіду в українське законодавство з урахуванням сучасних реалій воєнного стану та євроінтеграційних процесів.