Правосуб'єктність у світлі антропоцентризму: теоретико-правові аспекти штучного інтелекту як потенційного суб'єкта права

Автор(и)

  • Тарас Романович Зубачик студент 4 курсу юридичного факультету, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна https://orcid.org/0009-0006-4596-1763
  • Тарас Михайлович Жиравецький кандидат юридичних наук, доцент кафедри соціального права, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна https://orcid.org/0000-0002-8503-8571

DOI:

https://doi.org/10.66556/2786-586X.54.zubachyk-t

Ключові слова:

правосуб'єктність, антропоцентризм, штучний інтелект, теорія юридичної фікції, фізична особа, юридична особа, цивільна правоздатність, суб'єкт права, електронна особа, аргумент Китайської кімнати

Анотація

У статті досліджено категорію правосуб'єктності в контексті антропоцентричної парадигми сучасного права з акцентом на проблему потенційного наділення правосуб'єктністю систем штучного інтелекту. Метою статті є визначення теоретико-правових передумов і меж застосування концепції правосуб'єктності до штучного інтелекту через критичний аналіз антропоцентричних засад права та теорії юридичної фікції. Методологію дослідження склали герменевтичний, формально-логічний, порівняльно-правовий, діалектичний методи, а також методи аналізу і синтезу, що дозволили розкрити сутнісні ознаки людської природи як основи правосуб'єктності та зіставити їх з функціональними характеристиками систем штучного інтелекту. Емпіричну базу склали наукові праці європейських та українських дослідників, а також нормативно-правові акти Європейського Союзу та України. Основні результати: виокремлено чотири невід'ємні ознаки людськості, релевантні для правової теорії: наявність розуму, соціальність, цілеспрямована діяльність, здатність творити символи; обґрунтовано, що антропоцентричний характер сучасного права детермінує конструкцію правосуб'єктності навіть для нелюдських суб'єктів (юридичних осіб) через їх редукцію до людських інтересів; продемонстровано, що аргумент Дж. Серля «Китайська кімната» не доводить однозначної відмінності між людським і машинним пізнанням, а лише вказує на синтаксичний характер сучасного «слабкого» штучного інтелекту; встановлено, що системи рівня NAI (Narrow Artificial Intelligence) не відповідають критеріям, які вимагаються для отримання правосуб'єктності, тоді як гіпотетичні системи рівня AGI (Artificial General Intelligence) можуть бути теоретично кваліфіковані як суб'єкти права за аналогією з теорією юридичної фікції Ф. К. фон Савіньї. Наукова новизна полягає в тому, що вперше на основі чотирикомпонентної моделі ознак людськості обґрунтовано критеріальну межу між системами ШІ, які не можуть бути суб'єктами права, та гіпотетичними системами AGI, для яких розширення правосуб'єктності є теоретично припустимим. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання при розробці національного законодавства про штучний інтелект, імплементації Регламенту ЄС про ШІ (AI Act) у правову систему України, а також у викладанні курсів теорії держави і права, цивільного права, філософії права.

Посилання

Avila Negri, S. M. C. (2021). Robot as legal person: Electronic personhood in robotics and artificial intelligence. Frontiers in Robotics and AI, 8, Article 789327. https://doi.org/10.3389/frobt.2021.789327

Bryson, J. J., Diamantis, M. E., & Grant, T. D. (2017). Of, for, and by the people: The legal lacuna of synthetic persons. Artificial Intelligence and Law, 25(3), 273–291. https://doi.org/10.1007/s10506-017-9214-9

Chesterman, S. (2020). Artificial intelligence and the limits of legal personality. International and Comparative Law Quarterly, 69(4), 819–844. https://doi.org/10.1017/S0020589320000366

Civil Code of Ukraine, Law of Ukraine of January 16, 2003, No. 435-IV. (2003). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy [Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine], (40–44), Art. 356. [in Ukrainian].

Constitution of Ukraine, Law of Ukraine of June 28, 1996, No. 254к/96-ВР. (1996). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy [Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine], (30), Art. 141. [in Ukrainian].

European Parliament. (2017, February 16). European Parliament resolution of 16 February 2017 with recommendations to the Commission on Civil Law Rules on Robotics (2015/2103(INL)). Official Journal of the European Union, C 252, 18.7.2018. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52017IP0051

Filosofiia prava: Multymediinyi pidruchnyk [Philosophy of law: Multimedia textbook]. (n.d.). National Academy of Internal Affairs. https://arm.naiau.kiev.ua/books/fil_prava_pidr/Files/Lekcii/L6.htm [in Ukrainian].

Heletska, I. O., & Shovdra, M. M. (2024). Vyznachennia poniattia “shtuchnoho intelektu” ta yoho mistse u systemi tsyvilnoho zakonodavstva Ukrainy [Definition of the concept of “artificial intelligence” and its place in the system of civil legislation of Ukraine]. Halytski studii: Yurydychni nauky [Galician Studies: Legal Sciences], (6), 8–13. https://doi.org/10.32782/galician_studies/law-2024-6-2 [in Ukrainian].

Heritier, P. (2022). Person and disability: Legal fiction and living independently. International Journal for the Semiotics of Law, 35, 1333–1350. https://doi.org/10.1007/s11196-021-09839-5

Kobko-Odarii, V. S. (2025). Pravova pryroda shtuchnoho intelektu: problema vyznachennia pravosubiektnosti ta yurydychnoi vidpovidalnosti [Legal nature of artificial intelligence: The problem of determining legal personality and legal liability]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal [Juridical Scientific and Electronic Journal], (1), 30–33. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2025-1/4 [in Ukrainian].

Mazzi, F. (2024). Authorship in artificial intelligence-generated works: Exploring originality in text prompts and artificial intelligence outputs through philosophical foundations of copyright and collage protection. The Journal of World Intellectual Property, 27(3), 410–427. https://doi.org/10.1111/jwip.12310

Novelli, C., Bongiovanni, G., & Sartor, G. (2022). A conceptual framework for legal personality and its application to AI. Jurisprudence, 13(2), 196–291. https://doi.org/10.1080/20403313.2021.2010936

Novelli, C., Floridi, L., Sartor, G., & Teubner, G. (2025). AI as legal persons: Past, patterns, and prospects. Journal of Law and Society, 52, 533–555. https://doi.org/10.1111/jols.70021

Searle, J. R. (2006). The Chinese room argument. In L. Nadel (Ed.), Encyclopedia of cognitive science. Wiley. https://doi.org/10.1002/0470018860.s00159

Solaiman, S. M. (2017). Legal personality of robots, corporations, idols and chimpanzees: A quest for legitimacy. Artificial Intelligence and Law, 25(2), 155–179. https://doi.org/10.1007/s10506-016-9192-3

Staszkiewicz, P., Horobiowski, J., Szelągowska, A., & Strzelecka, A. M. (2024). Artificial intelligence legal personality and accountability: Auditors’ accounts of capabilities and challenges for instrument boundary. Meditari Accountancy Research, 32(7), 120–146. https://doi.org/10.1108/MEDAR-10-2023-2204

Zhornokui, Yu. M. (2024). Shtuchnyi intelekt: pytannia vidpovidalnosti na suchasnomu etapi rozvytku doktryny [Artificial intelligence: Issues of liability at the current stage of doctrine development]. Forum Prava, 79(2), 118–127. https://doi.org/10.5281/zenodo.10933572 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-30

Як цитувати

Зубачик, Т. Р., & Жиравецький, Т. М. (2026). Правосуб’єктність у світлі антропоцентризму: теоретико-правові аспекти штучного інтелекту як потенційного суб’єкта права. Академічні візії, (54). https://doi.org/10.66556/2786-586X.54.zubachyk-t

Номер

Розділ

Право