Особливості досудового розслідування кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби

Анотація

У статті досліджено особливості досудового розслідування кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби в умовах воєнного стану. Наголошено, що чинне кримінальне процесуальне законодавство України не містить спеціальних процесуальних норм, які б регламентували проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій щодо цієї категорії кримінальних правопорушень, однак їх специфіка проявляється на рівні практичної реалізації процесуальних повноважень. У статті проаналізовано наукові підходи до тактики проведення окремих слідчих дій у складних умовах військової служби, зокрема під час бойових дій, навчань та передислокації військових підрозділів. Зазначено, що динамічність оперативної обстановки, обмежений доступ до місця події та специфіка військової організації зумовлюють необхідність застосування гнучких тактичних прийомів, зокрема вибіркового огляду місця події та оперативного реагування слідчо-оперативних груп. Окрему увагу приділено проблемам проведення допитів військовослужбовців і свідків, які можуть перебувати в районах виконання бойових завдань або у складі військових частин з обмеженим режимом доступу. Обґрунтовано доцільність удосконалення процесуальних механізмів, зокрема шляхом розширення можливостей дистанційного отримання показань або проведення допиту слідчим суддею до вибуття осіб у зону бойових дій. У статті також розглянуто особливості проведення обшуку, огляду та тимчасового доступу до речей і документів у провадженнях зазначеної категорії. Підкреслено, що встановлення місцезнаходження військовослужбовця та збирання доказів ускладнюється специфікою військової служби, режимом секретності та можливим переховуванням осіб, що потребує підвищеного рівня організації слідчої діяльності. Зроблено висновок, що ефективність досудового розслідування кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби значною мірою залежить від адаптації загальних процесуальних інструментів до умов воєнного стану, належної взаємодії між слідчими органами та військовим командуванням, а також удосконалення тактичних підходів до проведення слідчих дій у специфічному військовому середовищі.