Історико-правовий розвиток антикорупційної політики в органах митної служби України

Анотація

У статті здійснено комплексний історико-правовий аналіз становлення й розвитку антикорупційної політики в органах митної служби України. Досліджено генезу нормативно-правового забезпечення антикорупційної діяльності у митній сфері крізь призму трансформації системи публічного адміністрування, розвитку національного антикорупційного законодавства та імплементації міжнародних стандартів доброчесності. Визначено основні етапи формування антикорупційної політики у діяльності митних органів України. Обґрунтовано, що початковий етап (1991–2010 рр.) характеризувався формуванням правових засад функціонування митної служби незалежної України, запровадженням первинних антикорупційних обмежень для державних службовців, фрагментарністю антикорупційних механізмів, високим рівнем дискреційних повноважень посадових осіб митних органів. З'ясовано, що інституційно-функціональний етап розвитку антикорупційної політики (2010–2019 рр.) супроводжувався переходом до системної державної антикорупційної політики, формуванням спеціалізованих антикорупційних інституцій, нормативним закріпленням стратегічних засад запобігання корупції та адаптацією національного законодавства до міжнародних стандартів. Особливу увагу приділено аналізу нормативного закріплення поняття «антикорупційна політика», розвитку ризик-орієнтованого підходу, цифровізації митних процедур та впровадженню механізмів електронного декларування. Проаналізовано вплив зарубіжного досвіду на формування сучасної антикорупційної політики у митній сфері щодо системного характеру корупції у митних органах і необхідності комплексних структурних реформ. Встановлено, що сучасний етап розвитку антикорупційної політики у діяльності митних органів України характеризується переорієнтацією на забезпечення процедурної прозорості, автоматизацію митного адміністрування, мінімізацію дискреційних повноважень, ризик-орієнтоване управління та підвищення інституційної спроможності Державної митної служби України. Водночас констатовано збереження системних проблем, пов'язаних із високим рівнем дискреції, недостатньою автоматизацією процедур, кадровою нестабільністю та значним рівнем корупційних ризиків у митній сфері. Зроблено висновок, що ефективність сучасної антикорупційної політики у діяльності митних органів безпосередньо залежить від комплексності інституційних реформ, рівня цифровізації митних процедур, забезпечення кадрової доброчесності та впровадження механізмів належного врядування відповідно до міжнародних стандартів.