Інновації та етика в епоху InsurTech: баланс між автоматизацією та людським судженням

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена інтенсивним впровадженням InsurTech-рішень у страхову діяльність, що супроводжується перенесенням значної частини процесів оцінювання ризиків і врегулювання страхових випадків у площину алгоритмічних моделей. За цих умов зростає напруження між технологічною раціональністю автоматизованих рішень і соціально-етичною природою страхування як інституту довіри. Непрозорість алгоритмів, розмитість відповідальності за їх результати та використання непрямих поведінкових і просторових даних актуалізують потребу наукового осмислення меж допустимої автоматизації страхових рішень. Мета статті полягає в обґрунтуванні підходів до забезпечення узгодженого поєднання алгоритмічних автоматизованих рішень і людського судження в умовах розвитку InsurTech з урахуванням етичних обмежень та практичних потреб сучасного страхового ринку. Методи дослідження ґрунтуються на логіко-аналітичному осмисленні процесів цифровізації страхування, структурно-функціональному аналізі ролі алгоритмів і людини у прийнятті страхових рішень, а також узагальненні результатів сучасних емпіричних і прикладних досліджень у сфері InsurTech та поведінкової економіки. Результати дослідження засвідчують, що впровадження InsurTech формує гібридні моделі прийняття страхових рішень, у яких алгоритмічні інструменти забезпечують ефективність і масштабованість стандартних операцій, тоді як людське судження зберігає визначальне значення у контекстно залежних, спірних і фінансово значущих випадках. Встановлено, що ключові проблеми використання InsurTech пов'язані з обмеженою пояснюваністю алгоритмічних моделей, інституційною невизначеністю відповідальності та ризиками непрямої дискримінації страхувальників. Висновки полягають у тому, що етичні обмеження в системах InsurTech доцільно реалізовувати через процедурні механізми людського контролю, а не через формальне звуження автоматизації. Доведено, що збереження ролі людини у зонах підвищеної ціни помилки сприяє підвищенню стійкості цифрових страхових систем і підтриманню довіри до страхування. Перспективи подальших досліджень пов'язані з кількісним аналізом ефективності різних моделей людського втручання в алгоритмічні страхові рішення, розвитком інструментів етичного аудиту та вивченням довгострокового впливу алгоритмізації на поведінку страхувальників і структуру страхових портфелів.