ПЕРЕШКОДИ ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ ЗНАНЬ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Анотація

Поширення агентного штучного інтелекту (ШІ) у глобальних організаціях кардинально змінило механізми організаційного навчання, перетворивши управління знаннями (УЗ) з пасивного зберігання на активну медіацію, у якій системи не лише зберігають дані, а й самостійно міркують, синтезують та проактивно поширюють знання відповідно до організаційних потреб. Однак впровадження в багатонаціональних підприємствах (МНП) стикається з комплексом багатовимірних перешкод, що знижують достовірність знань і породжують ризик «ерзац-навчання», коли працівники використовують згенеровані ШІ відповіді без глибинного засвоєння логіки та контексту, необхідних для самостійного розв'язання нестандартних задач. Стаття розмежовує чотири концептуально відмінні конструкти – доступність знань, ефективність передачі, засвоєння та достовірність знань – і доводить, що висока доступність є необхідною, але недостатньою умовою реального організаційного навчання. Спираючись на теорію соціотехнічних систем (STST), знання-орієнтований підхід (KBV), теорію епістемічної несправедливості та концепцію розподіленого пізнання, дослідження розробляє інтегровану концептуальну модель, у якій технологічні бар'єри (зокрема курикулярна компресія), організаційні силоси, тіньовий ШІ та епістемічне витіснення негативно впливають на ефективність передачі знань. Модель передбачає, що грамотність у сфері ШІ та зрілість управління ШІ діють як модератори, що захищають організації від деградації знань через метакогнітивну корекцію логіки та безперервний наскрізний нагляд за життєвим циклом систем. Інтегруючи літературу з міжнародного бізнесу та соціальної епістемології, стаття формалізує концепцію «генеративного герменевтичного стирання», висуває шість теоретичних пропозицій і пропонує методологічну програму змішаного дизайну для емпіричного дослідження циклу організаційної інтелектуальності (OIL) у транснаціональних підприємствах.