ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ МОБІЛЬНИХ МЕДИЧНИХ ВТРУЧАНЬ У СИСТЕМІ ТЕЛЕМЕДИЦИНИ ТА ЦИФРОВОГО ЗДОРОВ'Я (mHealth)

Анотація

У статті систематизовано сучасні наукові дані щодо економічної ефективності мобільних медичних втручань, які розглядаються як складова телемедицини та мобільного здоров'я (mHealth) у тих випадках, коли цифровий інструмент забезпечує дистанційний контакт, моніторинг, самоконтроль, поведінкову підтримку або клінічний супровід пацієнта. Актуальність теми зумовлена поширенням хронічних захворювань, зростанням витрат систем охорони здоров'я, розвитком цифрових терапевтичних рішень і потребою в економічному обґрунтуванні масштабування мобільних застосунків, SMS-програм, систем дистанційного моніторингу та інших цифрових інструментів. Мета статті полягає в аналітичному узагальненні опублікованих економічних оцінок mHealth, визначенні клінічних напрямів із найбільш розробленою доказовою базою та встановленні умов, за яких мобільні втручання можуть демонструвати витратоефективність, ресурсозбереження або бюджетну доцільність. Дослідження виконано як аналітичний огляд наукової літератури із застосуванням бібліографічного аналізу, контент-аналізу, порівняльного аналізу та наукового узагальнення. Показано, що найбільш щільна економічна доказова база сформована у сфері цукрового діабету 2 типу, тоді як для артеріальної гіпертензії, фібриляції передсердь, комбінованого ведення хронічних захворювань і цифрового терапевтичного супроводу наявні переконливі, але більш контекстно залежні результати. У більшості проаналізованих досліджень мобільні втручання характеризуються як витратоефективні, економічно вигідні або ресурсозбережувальні порівняно зі звичайною медичною допомогою, однак ці висновки не мають універсального характеру. Економічний результат суттєво залежить від клінічного профілю пацієнтів, типу цифрового рішення, інтенсивності супроводу, тривалості спостереження, складу врахованих витрат, аналітичної перспективи та організаційного контексту впровадження. Обґрунтовано, що mHealth доцільно оцінювати не як однорідний клас технологій, а як сукупність різних моделей втручання, економічна цінність яких формується лише за умови інтеграції в маршрут пацієнта, наявності клінічного зворотного зв'язку, стандартизованої методики оцінювання та підтвердження результатів у реальній медичній практиці.