Емоційне вигорання студента-піаніста як феномен психолого-педагогічних досліджень

Анотація

У статті з'ясовано, що емоційне вигорання студента-піаніста у процесі майбутньої концертно-сценічної діяльності є феноменом психолого-педагогічних досліджень. Обґрунтовано доцільність розглядати означений феномен з позицій не тільки психології, а й педагогіки, оскільки саме педагогічна галузь науки спрямовує зусилля дослідників на вивчення інструментарію (принципів, форм, методів та прийомів) уникнення/ нівелювання емоційного вигорання студентом-піаністом під час прилюдної інтерпретації музичних творів. Висвітлено залежність емоційного вигорання студента-піаніста у процесі майбутньої концертно-сценічної діяльності не тільки від його генетично-вроджених задатків до протистояння чинникам означеного феномену під час прилюдної інтерпретації музичних творів, а й від сформованих професійно-індивідуальних властивостей. Доведено, що становлення та розвиток психології, мистецтвознавства та музичної педагогіки як самостійних галузей науки призвели до певного відчуження їх субстрату від філософського знання, але синергійна взаємодія інструментарію дослідження цих галузей науки надає змогу: істотно вдосконалювати педагогічні засоби впливу на трансформацію інтерпретаційного та музично-освітнього простору студента-піаніста з метою досягнення стійкості до емоційного вигорання під час майбутньої концертно-сценічної діяльності; суттєво впливати на темпи педагогічного реформування нових відносин у сфері не тільки професійної освіти студента-піаніста, а й у сфері його музично-виконавської діяльності з урахуванням емоціогенності умов цієї форми прилюдної звітності; глибше і ширше усвідомити закономірності розвитку виконавської майстерності студента-піаніста, що в кінцевому варіанті віддзеркалюється на визначенні найефективніших новітніх педагогічних парадигм дослідження форм та методів формування стійкості митця до емоційного вигорання під час прилюдних виступів тощо.