Теологічні джерела легітимності права в авраамічних релігійних традиціях

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена тим, що сучасна криза нормативної легітимації, зростання поляризації суспільств і посилення уваги до етичних підстав правового порядку актуалізують питання про глибинні джерела юридичної обов'язковості. У цьому контексті авраамічні релігійні традиції становлять особливо важливий предмет аналізу, оскільки саме в їх межах сформувалися впливові моделі співвідношення божественного закону, морального обов'язку, політичної влади та правового порядку. Метою статті є обґрунтування теологічних джерел легітимності права в християнській, ісламській та юдейській традиціях і виявлення спільних та відмінних механізмів, через які трансцендентне джерело норми інституціоналізується в праві. Методологічну основу дослідження становлять історико-порівняльний, герменевтичний і системно-аналітичний методи, а також критичний аналіз наукової літератури з філософії права, релігієзнавства та порівняльного правознавства. У результаті дослідження встановлено, що всі три авраамічні традиції виходять із визнання наддержавного джерела права, однак по-різному вибудовують механізми його правової легітимації. У християнстві вона формується через поєднання природно-правової логіки, моральної універсальності та канонічної традиції; в ісламі – через нормативну цілісність шаріату та інтерпретативну роль фікху; у юдаїзмі – через нормативність Завіту, пріоритет Закону та безперервність рабинського тлумачення галахи. Узагальнення результатів дозволило сформувати порівняльну характеристику авраамічних моделей теолого-правової легітимації та матрицю її рівнів, що охоплює онтологічний, інтерпретаційний, інституційний та аксіологічний виміри. Наукова новизна полягає в інтерпретації християнської, ісламської та юдейської традицій як окремих, але структурно споріднених режимів легітимації права. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованих висновків у курсах філософії права, історії політико-правових учень, релігієзнавства, а також у міждисциплінарних дослідженнях верховенства права, прав людини та моральної легітимності юридичних приписів.