Дилеми та виклики філологічної освіти в умовах воєнного стану в Україні та підтримка з боку країн ЄС

Анотація

Статтю присвячено аналізу дилем та викликів філологічної освіти в умовах воєнного стану в Україні. На основі аналізу нормативних документів охарактеризовано поняття філологічної освіти як системи підготовки фахівців із мов та літератур: мовознавців, літературознавців, учителів, викладачів, методистів, перекладачів, редакторів, науковців у сфері гуманітарних наук – та окреслено її мету. Також у статті описано загальні та спеціальні фахові компетентності майбутніх фахівців-філологів, детально проаналізовано вимоги до фахівців філологічної галузі з огляду на сучасний розвиток суспільства. Доведено, що для досягнення конкурентоспроможності на міжнародному ринку праці та успішної реалізації професійної діяльності в умовах інноваційних змін, важливими є модернізація професійної підготовки майбутніх фахівців філологічної галузі в українських закладах вищої освіти та підвищення її якості до рівня світових стандартів, приєднання до європейського освітнього простору. Водночас виявлено суттєві проблеми розвитку освіти в Україні, особливо це стосується викликів, які постали в умовах воєнного стану. Вказано, що особливістю сучасної підготовки студентів-філологів є те, що європейсько-орієнтовані трансформації відбуваються під час війни та складної ситуації в соціально-економічній сфері. У статті детально класифіковано дилеми та виклики філологічної освіти в умовах воєнного стану в Україні. З’ясовано, що за рівнем охоплення вони бувають загальнопедагогічні та часткові (специфічні); за хронологічними рамками – ті, які виникли до початку повномасштабного вторгнення російської федерації, і ті, які з’явилися після 24 лютого 2022 року; за видами діяльності – інфраструктурні, фінансові, питання кадрового забезпечення, проблеми змісту та контенту. У статті проаналізовано підтримку, яку надають країни Європейського Союзу освітній галузі, зокрема й філологічній освіті в Україні. Досліджено заходи та програми, ініційовані європейськими країнами, визначено організаторів міжнародних заходів, з’ясовано їхні цілі, а також описано їх імплементацію в українських закладах вищої освіти, зайнятих підготовкою майбутніх фахівців-філологів.