Педагогічні умови використання технологій штучного інтелекту в професійній підготовці майбутніх учителів іноземних мов

Анотація

Метою статті є розробка педагогічних умов ефективного використання технологій штучного інтелекту в професійній підготовці майбутніх учителів іноземних мов. Дослідження спрямоване на визначення особливостей формування ШІ-компетентності студентів педагогічних спеціальностей та перевірку ефективності запропонованої системи навчальних завдань із використанням технологій штучного інтелекту. Для досягнення поставленої мети застосовано комплекс кількісних і якісних методів дослідження. Анкетування студентів (n=96) і викладачів (n=18) використано для визначення рівня сформованості ШІ-компетентності, частоти використання інструментів штучного інтелекту та ставлення до їх застосування в освітньому процесі. Оцінювання здійснювалося за 5-бальною шкалою, що дало змогу отримати середні значення показників, проаналізувати їхній розподіл та виявити загальні тенденції використання ШІ в навчальній діяльності. Для перевірки статистичної значущості змін між констатувальним і формувальним етапами дослідження застосовано t-критерій Стьюдента для залежних вибірок. З метою виявлення взаємозв'язків між рівнем ШІ-компетентності та результативністю виконання навчальних завдань використано кореляційний аналіз (коефіцієнт Пірсона). Додатково педагогічне спостереження (n=42) дозволило зафіксувати реальні стратегії взаємодії студентів із ШІ, характер використання інструментів та типові труднощі, що виникали в процесі навчальної діяльності. Результати дослідження засвідчили, що на констатувальному етапі переважає середній рівень сформованості ШІ-компетентності майбутніх учителів іноземних мов, при цьому значна частина студентів демонструє низький рівень. Виявлено недостатній розвиток здатності до критичного оцінювання результатів, згенерованих штучним інтелектом, що вказує на переважання репродуктивного типу взаємодії з цифровими технологіями. Після впровадження системи навчальних завдань із використанням ШІ зафіксовано суттєве підвищення рівня ШІ-компетентності, а також перерозподіл її рівнів у бік вищих значень. Найбільш виражена позитивна динаміка спостерігається у компоненті критичного оцінювання ШІ-контенту, що свідчить про ефективність запропонованого педагогічного підходу. Доведено статистично значущі відмінності між результатами до та після впровадження експериментального впливу. Наукова новизна полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричній перевірці педагогічних умов формування ШІ-компетентності майбутніх учителів іноземних мов, а також у визначенні структури цієї компетентності та виявленні найбільш чутливого до педагогічного впливу її компонента. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання у закладах вищої освіти для оновлення змісту професійно-методичних дисциплін, розробки навчальних програм та впровадження системи завдань із використанням технологій штучного інтелекту з метою підвищення якості підготовки майбутніх учителів іноземних мов.