Обмеження використання штучного інтелекту в сучасних юридичних дослідженнях: межі можливого

Анотація

У статті досліджено проблему обмеження використання штучного інтелекту в сучасних юридичних дослідженнях, передусім щодо визначення меж його допустимого застосування під час пошуку джерел, аналізу нормативного матеріалу, опрацювання судової практики, формування наукових висновків і правової аргументації. Обґрунтовано, що ШІ не може розглядатися як самостійний суб'єкт юридичного пізнання, оскільки він здатний виконувати окремі інформаційно-аналітичні операції, але не несе наукової, моральної чи юридичної відповідальності за достовірність результату. Метою статті є здійснення теоретико-правового аналізу меж допустимого використання штучного інтелекту в сучасних юридичних дослідженнях на основі визначення основних ризиків його застосування для наукової доброчесності, достовірності правового аналізу, авторської відповідальності та юридичної методології, а також обґрунтування доцільності впровадження ризик-орієнтованого підходу до обмеження ШІ у науці про міжнародне право. Методологічну основу дослідження становлять діалектичний, системно-структурний, аксіологічний, формально-юридичний методи та метод правового прогнозування. Визначено, що ключовими ризиками застосування ШІ у правничій науці є «юридичні галюцинації», помилкові посилання, непрозорість алгоритмічних висновків, упередженість даних, розмивання авторської відповідальності, порушення конфіденційності та стандартизація правового мислення. Доведено, що ШІ може бути допоміжним інструментом для технічного редагування, перекладу, систематизації матеріалу й попереднього аналізу, однак не може замінювати дослідника у перевірці джерел, тлумаченні права, формуванні авторської позиції та остаточних наукових висновків. Зроблено висновок про те, що обмеження використання ШІ в юридичних дослідженнях має ґрунтуватися на ризик-орієнтованому підході, розкритті істотного використання алгоритмічних систем, забороні перекладання авторської відповідальності на ШІ та збереженні контролю людини над результатом дослідження.