Проблемні аспекти реалізації повноважень слідчого судді у судовій практиці

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження механізмів реалізації повноважень слідчого судді у кримінальному провадженні з урахуванням сучасної судової практики та досвіду держав-членів Європейського Союзу. Проаналізовано функціональне призначення слідчого судді як автономного суб'єкта судового контролю на стадії досудового розслідування, покликаного забезпечувати законність, необхідність і пропорційність втручання держави у сферу прав і свобод людини. Встановлено суттєвий розрив між нормативною моделлю судового контролю та практикою його здійснення, за якого перевірка клопотань сторони обвинувачення нерідко зводиться до формального санкціонування процесуальних ініціатив органів розслідування без змістовної оцінки доказової бази. Доведено, що такий підхід трансформує судовий контроль у механізм формальної легітимації слідчих дій замість дієвої гарантії захисту прав людини. Особливу увагу приділено питанням підсудності, меж судового контролю, оцінки доказів, забезпечення процесуальної рівності сторін та перевірки законності затримання за статтею 206 КПК України. Окремо висвітлено проблематику мотивування ухвал слідчого судді, шаблонність і декларативність яких ускладнюють апеляційне оскарження та підривають довіру до інституту судового контролю. Обґрунтовано, що відсутність єдиних процесуальних стандартів і сталої правозастосовної практики негативно впливає на ефективність судового контролю та рівень захисту прав учасників кримінального провадження. Аргументовано, що формалізація судового контролю послаблює змагальність на досудовій стадії. Зроблено висновок про необхідність удосконалення кримінального процесуального законодавства, уніфікації судової практики, розвитку стандартів доказування й мотивування рішень та зміцнення процесуальної автономії слідчого судді як ключового гаранта прав людини у кримінальній юстиції.