Освітній кейс «EduProduct Lab» як інноваційний освітній продукт для підготовки майбутніх освітян
DOI:
https://doi.org/10.66556/2786-586X.54.polishchuk-sКлючові слова:
інноваційний освітній продукт, освітній кейс, EduProduct Lab, освітяни, внутрішня система забезпечення якості освіти, цифровий ресурс, апробація, педагогічне проєктування, освітні зміни, доказове управлінняАнотація
У статті обґрунтовано авторський освітній кейс «EduProduct Lab: від проблеми до прототипу» як інноваційний освітній продукт, призначений для підготовки майбутніх освітян, керівників закладів освіти, педагогів-дослідників і розробників навчально-методичних матеріалів. Актуальність теми зумовлена тим, що сучасний заклад освіти потребує не лише окремих цифрових інструментів, а цілісної методики перетворення педагогічної проблеми на перевірюваний освітній продукт: програму, курс, методику, цифровий ресурс або освітній кейс. Показано, що інноваційний продукт в освіті має бути пов'язаний із внутрішньою системою забезпечення якості освіти, доказовою культурою ухвалення управлінських рішень, академічною доброчесністю, цифровою компетентністю педагогічних працівників і реальною здатністю освітньої організації до самооцінювання та вдосконалення. Метою статті є теоретичне обґрунтування, структурне моделювання та методичний опис освітнього кейсу «EduProduct Lab», а також визначення логіки його апробації в освітньому процесі. Методологічною основою дослідження стали системний, компетентнісний, діяльнісний, дизайн-орієнтований, процесний і ризик-орієнтований підходи. У роботі використано аналіз нормативних документів, узагальнення наукових джерел, педагогічне моделювання, матричне проєктування освітнього продукту, експертно-аналітичну перевірку змісту та розроблення критеріальної рубрики. Результатом дослідження є модель освітнього продукту, що поєднує п'ять взаємопов'язаних блоків: діагностичний, проєктувальний, прототипувальний, апробаційно-аналітичний і рефлексивно-впроваджувальний. Наукова новизна полягає у представленні освітнього кейсу не як допоміжного дидактичного матеріалу, а як повного циклу створення інновації: від виявлення проблеми до підготовки доказів результативності, оцінювання ризиків, корекції прототипу та підготовки до масштабування. Практичне значення полягає в тому, що запропонований кейс може бути використаний у підготовці магістрів спеціальності A1 Освітні науки, у програмах підвищення кваліфікації педагогічних працівників, у роботі педагогічних рад, методичних об'єднань, центрів професійного розвитку педагогічних працівників і в управлінських командах закладів загальної середньої освіти.Посилання
Verkhovna Rada of Ukraine. (2017). Law of Ukraine “On Education” No. 2145-VIII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (in Ukrainian).
Verkhovna Rada of Ukraine. (2020). Law of Ukraine “On Complete General Secondary Education” No. 463-IX. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 (in Ukrainian).
Ministry of Education and Science of Ukraine. (2020). Order No. 1480 “On approval of methodological recommendations on the formation of the internal quality assurance system in general secondary education institutions”. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1480729-20 (in Ukrainian).
State Service of Education Quality of Ukraine. (2021). Alphabet for the principal: Recommendations for building an internal quality assurance system in a general secondary education institution (2nd ed.). https://sqe.gov.ua/abetka-dlya-dyrektora-2021/ (in Ukrainian).
Yampol, Y. V. (2024). The use of information and digital technologies for improving education quality management in general secondary education institutions. Information Technologies and Learning Tools, 102(4), 148–162. https://doi.org/10.33407/itlt.v102i4.5383 (in Ukrainian).
Yampol, Y. V., Polishchuk, S. V., & Namestiuk, I. P. (2023). Formation of soft skills among future education managers to improve the quality of learning in educational institutions. Academic Visions, 22. https://www.academy-vision.org/index.php/av/article/view/529 (in Ukrainian).
Polishchuk, S., & Horbatiuk, O. (2023). The problem of quality and efficiency of educational institution management. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, 10(1), 197–204. https://doi.org/10.15330/jpnu.10.1.197-204
OECD. (2023). OECD Digital Education Outlook 2023: Towards an effective digital education ecosystem. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/c74f03de-en
Miao, F., & Cukurova, M. (2024). AI competency framework for teachers. UNESCO. https://www.unesco.org/en/articles/ai-competency-framework-teachers
Redecker, C. (2017). European framework for the digital competence of educators: DigCompEdu. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/159770
Mishra, P., & Koehler, M. J. (2006). Technological pedagogical content knowledge: A framework for teacher knowledge. Teachers College Record, 108(6), 1017–1054. https://doi.org/10.1111/j.1467-9620.2006.00684.x
Design-Based Research Collective. (2003). Design-based research: An emerging paradigm for educational inquiry. Educational Researcher, 32(1), 5–8. https://doi.org/10.3102/0013189X032001005
Anderson, T., & Shattuck, J. (2012). Design-based research: A decade of progress in education research? Educational Researcher, 41(1), 16–25. https://doi.org/10.3102/0013189X11428813
Branch, R. M. (2009). Instructional design: The ADDIE approach. Springer. https://doi.org/10.1007/978-0-387-09506-6
Vial, G. (2019). Understanding digital transformation: A review and a research agenda. The Journal of Strategic Information Systems, 28(2), 118–144. https://doi.org/10.1016/j.jsis.2019.01.003
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Світлана Вікторівна Поліщук, Юрій Віталійович Ямполь
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
