Зарубіжний досвід правового регулювання державного контролю у сфері місцевого самоврядування

Анотація

Актуальність. Дослідження присвячено аналізу зарубіжного досвіду правового регулювання державного контролю у сфері місцевого самоврядування в контексті його використання для вдосконалення національної системи публічного управління. Актуальність теми зумовлена необхідністю формування ефективної моделі державного контролю, здатної забезпечити законність діяльності органів місцевого самоврядування без порушення їх конституційної автономії в умовах децентралізації, європейської інтеграції та реформування публічної влади в Україні. Метою дослідження визначено обґрунтування напрямів удосконалення правового регулювання державного контролю у сфері місцевого самоврядування в Україні на основі узагальнення та порівняльного аналізу зарубіжних підходів до його організації та здійснення. Методи. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових і спеціально-юридичних методів, зокрема порівняльно-правовий, системний, формально-юридичний, структурно-функціональний, логіко-правовий та метод узагальнення. Результати. Досліджено концептуальні засади правового регулювання державного контролю у сфері місцевого самоврядування, проаналізовано організаційно-правові моделі його здійснення у європейських державах, визначено особливості реалізації принципів законності, пропорційності та автономії місцевого самоврядування. Виявлено, що ефективність державного контролю забезпечується чітким розмежуванням контрольних і управлінських повноважень, судовими гарантіями захисту місцевої автономії, спеціалізацією контрольних органів, ризик-орієнтованими підходами та широким застосуванням цифрових інструментів моніторингу. Доведено, що використання зарубіжного досвіду в Україні стримується фрагментарністю правового регулювання, недостатньою визначеністю компетенції контрольних органів, обмеженим використанням сучасних цифрових технологій та необхідністю адаптації європейських моделей до особливостей національної системи місцевого самоврядування. Висновки. Обґрунтовано доцільність законодавчого формування єдиної моделі державного контролю, удосконалення процедур здійснення контрольної діяльності, розвитку ризик-орієнтованого підходу, цифровізації контрольних процесів і посилення процесуальних гарантій захисту місцевого самоврядування. Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробленням правових засад цифрового державного контролю, оцінюванням ефективності ризик-орієнтованих моделей нагляду та визначенням особливостей застосування технологій штучного інтелекту у контрольній діяльності органів публічної влади.