ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У МАЙБУТНІХ ФАХОВИХ МОЛОДШИХ БАКАЛАВРІВ ПРАВА
DOI:
https://doi.org/10.66556/2786-586X.55.shayner-hКлючові слова:
цифрова компетентність, фаховий молодший бакалавр, спеціальність Право, коледж, заклад фахової передвищої освіти, інформаційне право, QR-коди, цифрова трансформація освітиАнотація
Стрімка цифрова трансформація сучасного ринку праці та модернізація інститутів правової системи висувають якісно нові вимоги до підготовки здобувачів вищої та фахової передвищої освіти. У статті комплексно досліджено проблему формування цифрових компетентностей у майбутніх фахових молодших бакалаврів права у процесі їхньої професійної підготовки в умовах коледжу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання розриву між традиційними підходами до навчання та реальними запитами роботодавців правової сфери, які потребують фахівців із високим рівнем адаптивності до інструментів електронного урядування, судочинства та цифрового документообігу. Метою статті є науково-теоретичне обґрунтування та практична перевірка педагогічної моделі та рівнів сформованості цифрової компетентності майбутніх юристів. На основі аналізу отриманих емпіричних даних визначено рівні сформованості цифрової компетентності студентів (низький, середній, високий). Встановлено, що 85% респондентів демонструють високу самооцінку базових цифрових навичок у повсякденному житті (зовнішня складова). Проте виявлено дефіцит знань у використанні вузькоспеціалізованого професійного софту (внутрішня складова). Запропоновано диференційовані педагогічні рекомендації для інтенсифікації навчання кожної групи. Доведено ефективність впровадження у навчальний процес хмарних сервісів, платформ дистанційної взаємодії (Zoom, Teams, Moodle) та технологій графічного кодування інформації (QR-коди) для підвищення мобільності студентів та автоматизації контролю знань. У процесі обговорення деталізовано специфіку інтеграції інформаційних технологій у зміст юридичних дисциплін на прикладі курсу «Інформаційне право». Зіставлено поняття «цифрова компетентність» та «цифрова грамотність». Особливу увагу приділено аналізу дуальної структури компетентності (зовнішньої та внутрішньої складових). Обґрунтовано потенційні вектори застосування QR-технологій у майбутній діяльності юристів (архівування нотаріальних справ, верифікація договорів, фінансові операції). Виокремлено правові ризики цифровізації освіти, такі як захист авторського контенту викладача та безпека персональних даних студентів у хмарних сховищах. Доведено, що успішне формування цифрової компетентності майбутніх молодших бакалаврів права потребує системного переходу від паперово-орієнтованих методик до наскрізного впровадження ІКТ на всіх етапах навчання. Розроблена інтегрована модель та запропоновані рекомендації доводять свою ефективність у забезпеченні готовності випускників коледжів до вимог інформаційного суспільства. Перспективи подальших розвідок пов'язані з розробкою нових методичних підходів в умовах постійної еволюції цифрових інструментів та кібербезпекових викликів.Посилання
Gilster, P. (1997). Digital literacy. Akademiia.
Bykov, V. Yu. (2009). Models of organizational systems of open education. Atika.
Shayner, H. I., Barabash, O. V., & Byiak, N. Ya. (2026). Navchalni tsili ta osvitni mozhlyvosti vykorystannia merezhi Internet ta neiromerezh [Educational goals and educational opportunities of using the Internet and neural networks]. Suspilstvo ta natsionalni interesy, (1(21)), 500–510. https://doi.org/10.52058/3041-1572-2026-1(21)-500-510
Niedialkova, K. (2020). QR technology – coding and its implementation in the educational process of higher school. Journal of Information Technologies in Education (ITE), (44), 53–64. https://doi.org/10.14308/ite000726
Oliynyk, V. V. (2022). Digital competence as a factor of professional growth. Higher Education of Ukraine, (2), 15–22.
Marchenko, O. (2026). Tsyfrova kompetentnist u systemi formuvannia informatsiinoi kultury maibutnikh yurystiv [Digital competence in the system of forming the information culture of future lawyers]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii, 4(56), 1494–1506. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2026-4(56)-1494-1506
Havrilova, L., & Topolnyk, Ya. (2017). Tsyfrova kultura, tsyfrova hramotnist, tsyfrova kompetentnist yak suchasni osvitni fenomeny [Digital culture, digital literacy, digital competence as modern educational phenomena]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 61(5), 1–14. https://doi.org/10.33407/itlt.v61i5.1744
Klieba, A. (2019). Tsyfrova kompetentnist maibutnikh uchyteliv informatyky yak skladova yikh profesiinoi kompetentnosti [Digital competence of future computer science teachers as a component of their professional competence]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 5. Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy, 72(1), 223–226. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2020.72-1.49
Kovalchuk, A. (2023). Rozvytok tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh pedahohiv profesiinoho navchannia v umovakh tsyfrovizatsii [Development of digital competence of future vocational education teachers in the conditions of digitalization]. Molod i rynok, (11–12(219–220)), 148–153.
Pryhodii, M. (2024). Metodychni zasady zastosuvannia tsyfrovykh tekhnolohii u pidhotovtsi maibutnikh kvalifikovanykh robitnykiv [Methodological principles of digital technologies application in the training of future skilled workers]. Visnyk Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy, 6(1), 1–13. https://doi.org/10.37472/v.naes.2024.6104
Spirin, O., & Ovcharuk, O. (2021). Tsyfrova kompetentnist [Digital competence]. In Entsyklopediia osvity (2nd ed., pp. 1095–1096). Yurinkom Inter.
Shvardak, M., & Ivanova, V. (2025). Formuvannia tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv v umovakh dystantsiinoho navchannia [Forming the digital competence of future specialists in the conditions of distance learning]. Perspektyvy ta innovatsii nauky, 7(53), 1053–1063. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-7(53)-1053-1063
Ferrari, A. (2013). DIGCOMP: A framework for developing and understanding digital competence in Europe. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2788/62993
Vuorikari, R., Punie, Y., Gomez, S. C., & Van Den Brande, G. (2016). DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens. Joint Research Centre. https://doi.org/10.2791/11517
Martin, A. (2008). Digital literacy and the "digital society". Digital Literacies: Concepts, Policies and Practices, 30, 151–176.
European Commission. (2020). Digital Education Action Plan (2021–2027).
Siemens, G. (2005). Connectivism: A learning theory for the digital age. International Journal of Instructional Technology and Distance Learning, 2(1), 3–10.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ганна Ігорівна Шайнер

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.