ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЗЕРНОВОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА РЕЗИЛІЄНТНОСТІ

Анотація

У статті обґрунтовано організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності зернового сектору України в умовах воєнних втрат, логістичної реконфігурації, пошкодження активів, інвестиційної невизначеності та євроінтеграційної адаптації. Актуальність дослідження зумовлена тим, що конкурентоспроможність зернового сектору вже не може пояснюватися тільки родючістю земель, масштабом виробництва або традиційною експортною спеціалізацією. Вона формується як здатність сектору перетворювати виробничий потенціал на стійку ринкову віддачу через збереження конкурентної маржі на всіх ланках зернового ланцюга: від доступності землі, технологій і ресурсів до зберігання, логістики, фінансування, страхування, якості, стандартів і контрактної надійності. Методологічну основу становлять системний, структурно-функціональний, факторний, порівняльний, кейсовий і логіко-аналітичний підходи. Емпіричну базу сформовано за матеріалами FAO GIEWS, Agricultural War Damages, Losses, and Needs Review, RDNA5, Європейської парламентської дослідницької служби, Ukraine Facility Plan, USDA Agricultural Marketing Service, Європейської комісії та Ради ЄС. Показано, що у 2025 р. виробництво зернових в Україні оцінювалося приблизно у 60,8 млн т, зокрема кукурудзи – 30,7 млн т, пшениці – 23,3 млн т, ячменю – 5,2 млн т. Водночас релевантні для зернового сектору компоненти аграрних втрат охоплюють не тільки фізичні пошкодження техніки, ресурсів, продукції та потужностей зберігання, а й нижче виробництво, втрату внутрішньої ціни через експортні порушення та зростання виробничих витрат. Запропоновано механізм конкурентоспроможності як систему підтримання конкурентної маржі через шість функціональних підсистем: безпечну ресурсну базу, технологічну продуктивність, зберігання і якість, логістичну доступність, фінансово-страхову стійкість та інституційну адаптацію. Кейсовий аналіз відновлення чорноморських маршрутів, використання Шляхів солідарності, втрати складської спроможності та євроінтеграційних вимог до якості й простежуваності засвідчив їхній прямий вплив на ціну реалізації, збереження якості, швидкість обороту зерна та доступ виробників до ринку. Практичне значення результатів полягає у можливості використання запропонованої рамки для діагностики вузьких місць зернового сектору, пріоритизації інфраструктурного відновлення, обґрунтування інвестицій у зберігання й логістику, розроблення фінансово-страхових інструментів, формування регіональних програм підтримки виробників і побудови індикаторів конкурентної стійкості.