Державна політика у сфері молодіжної зайнятості

Анотація

Проблема соціального розвитку традиційно зберігає свою актуальність і у наш час. Конкуренція держав в умовах процесів глобалізації переходить з економічної у соціальну  площину. Забезпечення високих макроекономічних показників вже не може вважатись винятковим показником ефективності державної політики. Зміщення парадигми розвитку з економічної у соціальну площину відповідає вимогам часу, гуманістичній, антропоцентричній політиці, що системно проводиться найбільш розвиненими державами світу. В силу низької поширеності концепцій соціальної відповідальності підприємств на нинішньому етапі в Україні неможлива відмова від державного регулювання процесів, пов’язаних з забезпеченням якості життя. Особливо небезпечними загрози, пов’язані з низькою якістю життя є для молоді. Молодь, опиняючись в умовах кризової економіки часто втрачає надію на покращення своїх побутово-матеріальних умов, виїжджає за кордон або працевлаштовується у неформальному секторі економіки.  Станом на сьогоднішній день державна політика у сфері молодіжної зайнятості не може бути однозначно оцінена як задовільна. В умовах обмеженості ресурсів можливості держави з покращення становища молоді є досить обмежені. Утім, слід проводити постійну роботу з пошуку нових шляхів підвищення якості життя не зважаючи на складну ситуацію.

Перехід до нової якості суспільних відносин неминучий у зв’язку з євроінтеграційними прагненнями України. Від готовності суб’єктів управлінського впливу системи соціального розвитку до діалогу, запровадження інноваційних форм і методів управління, продуктивної співпраці усіх зацікавлених сторін залежить те, чи зможе Україна досягнути і перевершити високі соціальні стандарти, прийняті у Європейському союзі. Належна динаміка соціального розвитку не тільки позитивно відобразиться на якості життя населення України, але і в умовах глобалізації забезпечить у довгостроковій перспективі соціально-економічну безпеку нашої держави.