Проектна підтримка судової реформи: до історії питання

Анотація

Динаміка євроінтеграційних процесів безпосередньо залежить від здатності держави реалізовувати ефективні реформи у всіх сферах – політичній, соціально-економічній, правовій та ін. У ході пошуку дієвих інструменті реалізації запланованих реформ їх суб’єкти неодмінно стикаються з труднощами теоретико-методологічного, організаційного, фінансового, кадрового забезпечення. Питання проектного підходу у судовій реформі досліджували Парфьонов І., Осауленко І. А., Ігнатова О. В., Іжа М., Крупник А., Боковикова Ю. В., Мартиненко О. та ін., проте формування майбутніх рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-правових засад судочинства вимагає аналізу основних напрямків реалізації проектів у цій сфері. Дослідження особливостей проектного підходу у реалізації судової реформи засвідчує його перспективність для вирішення проблем поточного характеру, пов’язаних із забезпеченнях тих чи інших елементів права на справедливий суд. Проектний підхід характеризується залученням представників заінтересованих кіл – як з боку державної влади, так і громадськості, що посилює його значимість для досягнення узгодженості у державному управлінні судовою реформою та її сприйнятті і прийнятті серед населення. У той же час помилковим буде стверджувати, що за допомогою проектного підходу можливо вирішити стратегічні завдання реформування судової влади задля забезпечення права на справедливий суд в умовах європейської інтеграції України. У державі необхідно шукати внутрішні ресурси, не покладаючись цілковито на зовнішніх донорів та розробляти комплексні системні заходи з досягнення національних цілей, що випливають з національних інтересів і не можуть бути реалізовані інакше, як зусиллями усього українського народу. Перспективою подальших досліджень є визначення концептуальних передумов взаємодії усіх зацікавлених сторін щодо реалізації проектного підходу при вдосконаленні законодавства у сфері правосуддя.