Аналіз трендів впровадження інноваційних технологій у вищу освіту України

Анотація

Інновації – важливий аспект функціонування сучасної системи освіти. В статті аналізуються інноваційні тенденції у вищій освіті України за останні 10 років. Українські інновації вищої освіти розглядаються у контексті європейських і світових трендів та стандартів. Болонський процес спрямований на пришвидшення вдосконалення й гармонізації освітніх систем європейських країн при одночасному їх зближенні й уніфікації. Ознаками цього є: базування на двох циклах навчання; система порівнювальних наукових ступенів; система кредитів (ЕСТS); спрощення процедури визнання освітніх кваліфікацій; безперервна освіта на протязі життя; мобільність ринку освітніх услуг і суб’єктів освіти; перетворення Європи на привабливий і конкурентоспроможній освітній простір. Аналіз і узагальнення матеріалів за темою виявив п’ять освітніх трендів: зближення академічного навчання до професійної практики, застосування компетентнісного підходу в оцінці результативності навчання, зростання самостійної роботи студентів, збільшення творчого компоненту в навчанні, готовність до функціонування в умовах невизначеності. Кожний тренд аналізується за схемою: необхідність інновацій, зміст тенденцій, конкретні варіанти втілення тренду. За результатами дослідження встановлено, що останні роки відбувається стимулювання інноваційної діяльності з двох боків – умовно кажучи «зверху» і «знизу». Так, у 2020 році Національний фонд досліджень Міністерства освіти і науки фінансував наукові й науково-технічні інноваційні проекти «Підтримка досліджень провідних та молодих вчених» і «Наука для безпеки людини та суспільства». Але ключову роль у створенні умов для отримання нових інноваційних ідей та проектів відіграють університети. Вони мають більше уваги приділяти зацікавленості своїх студентів і викладачів в розробці й реалізації інновацій, а їх оцінка повинна бути об’єктивною, і відбуватися за участі студентів. На нашу думку ключову роль можуть відіграти інноваційні ініціативи з боку факультетів, кафедр і окремих науково-педагогічних працівників.