Поняття соціального підприємництва та його співвідношення із суміжними категоріями у правовій площині

Анотація

Метою наукової статті є формулювання поняття соціального підприємництва, уточнення його ознак, а також його співвіднесення із суміжними категоріями у правовій площині.

У роботі зроблено висновок, що у правовій площині під соціальним підприємництвом має розумітися така господарська діяльність, не менше 50% прибутку якої реінвестується суб’єктом господарювання у реалізацію статутної суспільно корисної мети та(або) спрямовується на здійснення соціальних (громадських) проєктів.

Уточнено ознаки соціального підприємництва, зокрема: 1) здійснення господарської діяльності; 2) наявність соціально корисної мети та вирішення певних проблем громади та(чи) суспільства в цілому; 3) реінвестування суб’єктом господарювання не менше 50% прибутку у реалізацію статутної суспільно корисної мети та(або) спрямування на здійснення соціальних проєктів; 4) інноваційність діяльності, а саме, вирішення проблем нестандартними способами; 5) подвійність оцінки суб’єкта підприємницької діяльності з точки зору економічного та соціального ефекта; 6) масштабованість та тиражованість діяльності; 7) диверсифікація джерел фінансування.

Акцентується увага на тому, що закріплення зазначеного поняття та ознак у законодавстві, в тому числі, у Господарському кодексі України, не лише легалізує цей складний соціально-економічний феномен, а й надасть йому додатковий базис для розвитку.  

Вноситься та обгрунтовується пропозиція, що слід виділяти та закріпити на законодавчому рівні два типи суб’єктів соціального підприємництва: 1) некомерційні (створені громадськими організаціями для забезпечення реалізації своєї статутної діяльності); 2) комерційні (створені іншими юридичними та фізичними особами).

Констатується, що дохід від діяльності перших не може розподілятися між власниками і у повному обсязі спрямовується на реалізацію статутних цілей громадського об’єднання. Такий тип соціального підприємництва збігається з розумінням здійснення підприємницької діяльності громадськими об’єднаннями. Другий тип соціального підприємництва, крім реалізації соціальної місії, спрямований також і на отримання прибутку, який розподіляється між власниками у частці, що не перевищує 50%.