THE HARMONIZATION OF EUROPEAN AND UKRAINIAN LEGISLATIVE BASE IN HIGHER EDUCATION

Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі вищої освіти – гармонізації української законодавчої бази у сфері вищої освіти з політикою Європейського Союзу. Аналіз наукової педагогічної літератури підтверджує актуальність проблеми дослідження, висвітлення теорії та практики цього процесу. Виконано аналіз науково-педагогічної літератури, що висвітлює теорію і практику гармонізації нормативно-правової бази у сфері вищої освіти України з політикою Європейського Союзу. Метою статті визначено: узагальнення досвіду України щодо гармонізації законодавчої бази вищої освіти з політикою Європейського Союзу.  Відзначено, що після підписання Болонської декларації в Україні з’явилися нові програми та ініціативи, які сприяли реалізації мети формування єдиного європейського простору вищої освіти, включаючи міжнародний, національний та інституційний рівні.

Відповідно до визначених у 2018 році Європейською комісією ключових компетентностей для навчання впродовж життя (спілкування рідною мовою, спілкування іноземними мовами, математична компетентність і базові компетентності в науці та технологіях, цифрова компетентність, компетентність навчатися, соціальна та громадянська компетентність, ініціативність та підприємництво, культурна обізнаність та самовираження) розробляються освітні програми. В основу розробки державних стандартів вищої освіти України покладено компетентнісний підхід, що передбачає пріоритетними такі компетентності, як соціально-особистісна, загальнонаукова, інструментальна, професійна. Специфіку компетентнісного підходу та його застосування в освітній системі України задекларовано у відповідних нормативних документах.  

Аналіз законодавчої бази України обґрунтовує висновок про те, що компетентнісний підхід безпосередньо пов’язаний з ідеєю всебічної підготовки та виховання особистості не лише фахівця, професіонала своєї справи, а й особистості, члена колективу та гуманітарного за своєю суттю суспільства. Метою гуманітарної освіти є не лише передача комплексу знань, умінь, навичок у певній галузі, а й розвиток світогляду, міжпредметного чуття, здатності приймати індивідуальні творчі рішення, самоосвіта, а також формування гуманістичних цінностей.