Моніторинг ефективності спеціальних правових режимів господарювання: принципи, показники та вектори

Анотація

Наукову статтю присвячено удосконаленню теоретико-методичних аспектів функціонування спеціальних правових режимів господарювання в частині моніторингу їх ефективності, який пропонується розглядати через тріаду компонентів: принципів, показників та векторів. Моніторинг ґрунтується на групі принципів, найважливішими з яких виступають цілеспрямованість; системний підхід; комплексність; безперервність спостереження за об’єктом моніторингу; систематичність збору, обробки та аналізу інформації; узгодженість нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення; сумісність технічного, інформаційного і програмного забезпечення розвитку економіки та спеціальних правових режимів (механізмів) господарювання та ін. Аргументовано думку про те, що система моніторингу результатів спеціальних правових режимів господарювання лежить у площині векторів розвитку, безпеки та відповідальності, за кожним з яких визначено пул показників, в основі яких – положення проекту Закону Україну «Про Стратегію сталого розвитку України до 2030 року». Серед показників, згрупованих за відповідними цілями та визначених Державною стратегією регіонального розвитку на 2021-2027 роки, для проведення моніторингу результатів запровадження спеціальних правових режимів (механізмів) господарювання пропонується використовувати наступні показники відповідно до таких цілей: формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах та підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів. У статті також доведено пріоритетність показників, які відбиваються в стратегіях розвитку територіальних громад, планах їх реалізації (які мають бути актуалізовані в умовах воєнного стану, враховуючи збитки), економічному профілі та інвестиційному паспорті територіальних громад з метою оцінки ефективності результатів спеціальних правових режимів господарювання.