Наукові підходи до визначення правового статусу старости як посадової особи місцевого самоврядування в Україні

Анотація

Статтю присвячено висвітленню наукових підходів до визначення правового статусу старости як посадової особи місцевого самоврядування в Україні. Окремо розкрито роль і значення запровадження інституту старости як одно з етапів реформи децентралізації. Наведено законодавчий та наукові підходи до формулювання визначення правового статусу посадових осіб місцевого самоврядування. Розкрито бачення фахівців на правовий, муніципально-правовий, конституційно-правовий, адміністратично-правовий статус старости як посадової особи місцевого самоврядування в Україні.

Розглянуто проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо вдосконалення правового регулювання інституту старост та його діяльності в умовах воєнного стану (реєстр. № 9518 від 24.07.2023), метою якого є удосконалення правових засад функціонування інституту старости в умовах повномасштабної збройної агресії проти України, тимчасової окупації частини території України, дії правового режиму воєнного стану, а також вирішення законодавчих недоліків, які існують в чинному законодавстві України про місцеве самоврядування. Виділено пропозиції, які видаються доречними і потребують наукового обговорення та в подальшому законодавчого закріплення, що безумовно посилить правовий статус старости, зокрема, пропозиція, що після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, старости продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження у порядку, визначеному цим Законом, нових старост.

Зроблено висновок про спільність підходів до визначення правового статусу старости не зважаючи на їх розгляд та формулювання через призму різних галузей права.