Інформаційна культура та правнича етика судді: аспекти співвідношення у контексті digital-суспільства

Анотація

Стаття присвячена проблемі співвідношення інформаційної культури та правничої етики судді в контексті digital-суспільства, а також визначенню чинників, які перешкоджають утвердженню довіри громадськості до суддів в Україні.

Наголошено, що порушення суддями етичних стандартів є передумовою недовіри громадськості до правосуддя в державі. Проаналізовано міжнародні та європейські стандарти поведінки суддів, національне законодавство з окресленого питання, а також доктринальні правові позиції та актуальну судову практику. Обґрунтовано, що інформаційна культура судді у цифровому середовищі формується шляхом дотримання законодавчо визначених етичних стандартів поведінки судді, судової практики та його особистих життєвих цінностей.

Стверджується, що не можна ототожнювати інформаційну культуру та правничу етику судді, адже інформаційна культура – це результат дотримання відповідних етичних стандартів суддею як особою, наділеною особливим статусом. Досліджено, що формування інформаційної культури судді вимагає обмеження права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, однак, лише в межах законодавчо визначених етичних стандартів поведінки судді.

Зроблено висновок про те, що інформаційна культура виступає інструментом реабілітації дієвості системи правосуддя в очах громадськості, наприклад, при подачі електронних декларацій посадовцями, якщо мова йде про боротьбу з випадками вчинення корупційного правопорушення представниками правосуддя. Однак, важливу роль грає саме фактор усвідомлення суддею наслідків власної негативної поведінки для формування недовіри до правосуддя в суспільстві загалом, а не лише щодо конкретної особи.

Зроблено акцент на тому, що інформаційна культура, побудована на етичних стандартах, здатна утвердити високий статус суддів у суспільстві, натомість, зневага до неї – знищити довіру до правосуддя в Україні як такого. А digital-суспільство стає своєрідним відкритим майданчиком прозорості здійснення правосуддя та діяльності суддів, здатним значною мірою впливати на думку громадськості про систему судочинства.