Психологічна діагностика емоційних станів здобувачів освіти після вимушеної міграції

Анотація

Вимушена міграція під час воєнного стану є одним із найбільш серйозних викликів для більшості представників українського суспільства. Вона стосується майже всіх прошарків населення, зокрема здобувачів освіти. Вимушена міграція для студентів характеризується виразними складнощами, пов’язаними із соціально-психологічними особливостями цього віку. Мета статті полягає у виявленні особливостей емоційних станів здобувачів освіти після вимушеної міграції. Для цього виконуються такі завдання: 1) підбір психодіагностичних методик, призначених для характеристик емоційної сфери; 2) виявлення рівня вираженості кожного з вимірюваних параметрів; 3) класифікація здобувачів освіти відповідно до їхньої емоційної сфери. Для з’ясування особливостей емоційного стану здобувачів освіти після вимушеної міграції визначено психодіагностичні методики, що дають змогу найбільш повно охарактеризувати емоційну сферу особистості: по-перше, здійснено оцінку емоційного стану загалом; по-друге, з’ясовано рівні реактивної та особистісної тривожності;
по-третє, виявлено загальний настрій опитаних; по-четверте, визначено їхній емоційний інтелект; по-п’яте, оцінено рівні ворожості й агресивності. Отримані результати вказують на те, що загалом емоційний стан здобувачів освіти посередині між погіршеним і добрим, реактивну й особистісну тривожність представлено помірно, настрій незначний, але чітко знижений, емоційний інтелект розвинений на достатньому рівні, ворожість й агресивність зафіксовано на середньому рівні. Кластерний аналіз показав, що умовно здобувачів освіти можна розподілити за чотирма основними групами. У кількісному вираженні їхній загальний емоційний стан після вимушеної міграції представлено так: 20% респондентів мають рівень нижчий за середній,
34% — середній, 27% — вищий за середній, 19% — високий. Проведений аналіз указує, що приблизно половина здобувачів освіти почувається на новому місці комфортно, натомість п’ята частина — погано. Можна припустити, що декому зі студентів треба більше часу для асиміляції, тому доцільно здійснити повторну психодіагностику за півроку.