Роль фінансових ресурсів в інноваційно-інвестиційному розвитку підприємств

Анотація

У статті розглянуті різні підходи до визначення сутності поняття «фінансові ресурси» через межі їх існування та через взаємозв’язок фінансових ресурсів з фондами грошових коштів. Обґрунтовано, що ефективність досягнення цілей оптимального використання фінансових ресурсів проявляється через співвідношення отриманих результатів і засобів, спрямованих на формування цих ресурсів. Зазначено, що основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залучені кошти. Виявлені конкретні ознаки фінансових ресурсів, які вказують на притаманний їм накопичувальний характер та участь у формуванні кінцевих результатів діяльності підприємства.

З’ясовано, що при формуванні фінансових ресурсів підприємства вагомим є дотримання збалансованої та оптимальної структури їх джерел. В результаті проведеного аналізу, доведено, що співвідношення власних і залучених джерел формування фінансових ресурсів не буває стабільним, оскільки на нього впливає ряд факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. З’ясовано, що в сукупності з показниками аналізу структури джерел фінансових ресурсів, кореляція показників фінансових результатів вказує на особливість формування фінансових ресурсів за рахунок прибутку.

В процесі дослідження питань, що визначають можливості інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства окреслено необхідність: розробки інвестиційних програм; визначення потреб в фінансових ресурсах та у джерелах інвестиційних ресурсів; накопичення коштів для фінансування інноваційно-інвестиційного розвитку; раціоналізацію та визначення ліквідності інвестицій при умові зміни зовнішніх і внутрішніх чинників. Визначені основні і спеціальні принципи інноваційного розвитку на підприємстві та доведено, що важливу роль у ефективному забезпеченні інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства відіграє вирішення завдань, пов’язаних з дефіцитом кваліфікованих працівників, втратою робочої сили та відтоком кадрів через вимушену міграцію, неефективністю системи підвищення кваліфікації та перекваліфікації працівників, недоступністю інформації та низьким рівнем сприйняття населенням інновацій.