Аналіз використання соціальних медіа як засобу комунікації в освітньому середовищі в умовах кризових ситуацій

Анотація

 У дослідженні висвітлено особливості ефективних стратегій із застосуванням соціальних медіа як засобу управління кризовими ситуаціями в освітніх програмах. Зʼясовано, що в умовах сучасності в усіх галузях суспільного життя поширеним є використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Нині існує велика кількість видів соціальних медіа: соціальні мережі, контент-спільноти, блоги, віртуальні соціальні світи та ігри. Доведено, що традиційні методи комунікації поступаються ефективністю порівняно з інтернет-комунікаціями. До основних ознак, що відрізняють їх, можна віднести: відсутність цензури, інтерактивність, необмежена дія в формі, просторі, обсязі, оперативності надання інформації і її редагуванні. Встановлено, що в теперішній час соціальні медіа активно залучені до всіх сфер людської діяльності. Зокрема, їх використання має важливе значення для сучасних освітніх програм з акцентом на управління кризовими ситуаціями. У основних результатах дослідження проаналізовано стрімкий розвиток медіа, їх особливості, переваги та недоліки. В освітньому середовищі, а саме управлінні кризовими ситуаціями, соціальні медіа відіграють вагому роль завдяки великому охопленню аудиторії, швидкості зворотного зв’язку, оперативному поширенню інформації, налагодженню прямої комунікації, створенню позитивного іміджу тощо. Для правильного застосування соціальних медіа необхідно дотримуватись певних параметрів, зокрема: цікавий контент, корисність, використання кількох поширених соцмереж, активна комунікація, тестування, стратегія, моніторинг результатів. Запропоновано модель розвитку процесу комунікації в освітньому середовищі завдяки соціальним медіа. У висновках подано важливість і необхідність інформатизації освітнього процесу з використанням соціальних медіа, які є необхідним інструментом серед людей різних вікових категорій. Для успішного впровадження соціальних медіа в освітній процес і управління комунікаціями потрібно розробляти ефективні стратегії і контролювати їх реалізацію, а також формувати перспективні напрями удосконалення процесу управління.