Перетворення навчальних програм після війни: пошук балансу між відновленням традиційних підходів та впровадженням інноваційних методів

Анотація

Виклики сучасності, що виникли в Україні у зв’язку з повномасштабним вторгненням, спричинили значні трансформації у всіх сферах людської діяльності, зокрема і в системі освіти. У контексті глобалізації та цифровізації особливо важливим стає питання підготовки висококваліфікованих кадрів, які зможуть ефективно працювати в умовах швидких інноваційних змін. Тож стає актуальним інноваційний розвиток освіти, оскільки саме вона є ключовим фактором у цих процесах. Метою статті було здійснення аналізу особливостей впровадження інноваційних методик в освітній процес та їх вплив на перетворення навчальних програм у післявоєнний період. Визначено, що інновації – це трансформації, направлені на забезпечення якісних перетворень освітнього процесу. До основних інноваційних методів навчання належать електронне, проєктне, педагогіка перевернутого класу, змішана форма та SCALE‐UP-педагогіка (студентоцентроване активне навчальне середовище з перевернутою педагогікою). Сучасні умови та інші суспільно-історичні чинники призвели до розвитку програм, платформ і додатків, які дають змогу ефективно проводити освітній процес у дистанційному форматі та розширювати можливості очного традиційного навчання. Було проаналізовано основні платформи та застосунки, які активно використовуються в умовах дистанційного навчання. До них було віднесено Udemy, EdEra, Moodle, Zoom, Google Meet, месенджери Viber, Telegram, інтерактивні дошки Padlet, Jamboard. Реалії сьогоденні зумовлюють зростання вимог до фахівців на ринку праці. Одним із ключових факторів, які визначають успіх у сучасному світі, є наявність розвинутих м’яких навичок (soft skills), яких особистість може набути під час навчання у закладі освіти. Наприклад, на заняттях з літератури використовуються різноманітні форми, методи та завдання для розвитку емоційного інтелекту здобувачів освіти, що робить навчальний процес захопливим та креативним. З'ясовано, що для розвитку творчої уяви та збагачення духовно-емоційного світу здобувачів освіти важливо постійно розширювати набір прийомів та методів, які взаємодоповнюють один одного.