Адаптація військової освіти в Україні до стандартів НАТО: виклики та перспективи

Анотація

 У дослідженні проаналізовано сучасний стан військової освіти на основі бойового досвіду. Однією з найважливіших державних цілей є національна безпека, яка забезпечується завдяки відповідній підготовці військових. Військова освіта допомагає здобувати відповідні навички і знання у військовій справі. Україна має переймати досвід країн НАТО в удосконаленні чинної моделі освітньої системи. Оновлення військового навчання забезпечить високу мотивацію, стресостійкість та готовність до професійної діяльності в умовах бойових дій, пов’язаних з підвищеним ризиком для життя. В основних дослідженнях подано приклади успішних систем військової освіти, що існують у державах-членах НАТО. Досвід країн НАТО в освітній військовій практиці відзначається особливими успіхами у поданні інформаційної бази, підготовці психологічного і фізичного стану особового складу, здатності виконувати бойові завдання, злагодженій діяльності підрозділів. Аналізуючи системи професійної військової освіти країн-членів НАТО, зʼясовано, що попри зовнішню схожість, існує багато суттєвих відмінностей щодо поєднання професійної військової освіти та підготовки, а також тривалості навчання та підготовки. Відмінною рисою як для України, так і для європейських країн-членів НАТО є те, що їхні освітні програми ґрунтуються на європейській кредитно-трансферній системі (ECTS), для якої характерна трирівнева система вищої освіти. Тому в сучасних умовах у системі військової освіти України важливо поєднувати та враховувати як вимоги Європейської кредитно-трансферної системи, так і норми та правила, передбачені стандартами НАТО. Доведено, що адаптація військової освіти в контексті імплементації стандартів НАТО має бути врахована на кожному етапі розробки та затвердження концепції військової освіти та її нормативно-правового забезпечення. Виявлено, що зміни у військовій освіті окрім можливостей, можуть спричинити деякі негативні явища, на які слід зважати. У висновках зазначено, що важливо враховувати особливості функціонування окремих складових сектора безпеки і оборони.