Застосування генеративного штучного інтелекту у формуванні професійно-орієнтованої цифрової компетентності майбутніх юристів у коледжі
DOI:
https://doi.org/10.66556/2786-586X.55.shayner-hКлючові слова:
генеративний штучний інтелект, великі мовні моделі, промпт-інжиніринг, цифрова компетентність, фаховий молодший бакалавр, спеціальність Право, заклад фахової передвищої освіти, академічна доброчесністьАнотація
У статті обґрунтовано теоретичні та практичні аспекти інтеграції генеративного штучного інтелекту (ШІ) та великих мовних моделей (LLM) в освітній процес закладів фахової передвищої освіти для формування професійно-орієнтованої цифрової компетентності майбутніх фахових молодших бакалаврів права, а також проаналізовано супутні соціо-правові та педагогічні ризики. На основі синергії системного, компетентнісного та діяльнісного підходів, а також методів педагогічного моделювання та аналізу кейсів (зокрема, судових прецедентів США та Китаю) доведено необхідність переходу від знанієвої до діяльнісної моделі навчання. Розкрито потенціал генеративного ШІ як інструменту оптимізації рутинних процесів студентів (пошук нормативних баз, аналіз великих масивів даних) та симуляції професійних сценаріїв. Окрему увагу приділено іншомовній підготовці майбутніх юристів (ESP); визначено, що ШІ діє як адаптивний контекстуальний тютор, який деконструює англо-американські юридичні поняття та трансформує пасивний лексичний запас у навички активної комунікації через рольові ігри та миттєвий зворотний зв'язок. Запропоновано дуалістичну модульну структуру ШІ-компетентності, що складається з інваріантного (універсальний промпт-інжиніринг, академічна автономія) та варіативного (професійне юридичне ПЗ) модулів. Виявлено та систематизовано ключові ризики: «галюцинації» нейромереж, ШІ-плагіат, девіація фундаментальної освіти та кліпове мислення. Визначено роль студента як критичного супервізора цифрових асистентів, що вимагає навичок верифікації даних через офіційні реєстри. Обґрунтовано рекомендації щодо інституційного регулювання використання ШІ та трансформації форматів державної підсумкової атестації (ДПА) шляхом впровадження усних захистів та практико-орієнтованих кейсів. Матеріали дослідження можуть бути використані для оновлення освітніх програм спеціальності 081 «Право» та програм підвищення кваліфікації викладачів закладів фахової передвищої освіти.Посилання
Shayner, H., Havran, M., & Krasa, H. (2024). Realities and trends of academic mobility of students at Ukrainian higher educational institutions. Visnyk Nauky ta Osvity, (8(26)), 627–638. http://perspectives.pp.ua/index.php/vno/article/view/14551
Shayner, H. I., Barabash, O. V., & Byiak, N. Ya. (2026). Navchalni tsili ta osvitni mozhlyvosti vykorystannia merezhi Internet ta neiromerezh [Educational goals and educational opportunities of using the Internet and neural networks]. Suspilstvo ta natsionalni interesy, (1(21)), 500–510. https://doi.org/10.52058/3041-1572-2026-1(21)-500-510
Zheng, G. G. (2020). China's grand design of people's smart courts. Asian Journal of Law and Society, 7(3), 561–582. https://doi.org/10.1017/als.2020.20
Oliinyk, V. V. (2022). Tsyfrova kompetentnist yak chynnyk profesiinoho zrostannia [Digital competence as a factor of professional growth]. Vyshcha osvita Ukrainy, (2), 15–22.
Marchenko, O. (2026). Tsyfrova kompetentnist u systemi formuvannia informatsiinoi kultury maibutnikh yurystiv [Digital competence in the system of forming the information culture of future lawyers]. Naukovi innovatsii ta peredovi tekhnolohii, 4(56), 1494–1506. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2026-4(56)-1494-1506
Havrilova, L., & Topolnyk, Ya. (2017). Tsyfrova kultura, tsyfrova hramotnist, tsyfrova kompetentnist yak suchasni osvitni fenomeny [Digital culture, digital literacy, digital competence as modern educational phenomena]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 61(5), 1–14. https://doi.org/10.33407/itlt.v61i5.1744
Klieba, A. (2019). Tsyfrova kompetentnist maibutnikh uchyteliv informatyky yak skladova yikh profesiinoi kompetentnosti [Digital competence of future computer science teachers as a component of their professional competence]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 5. Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy, 72(1), 223–226. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2020.72-1.49
Kovalchuk, A. (2023). Rozvytok tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh pedahohiv profesiinoho navchannia v umovakh tsyfrovizatsii [Development of digital competence of future vocational education teachers in the conditions of digitalization]. Molod i rynok, (11–12(219–220)), 148–153.
Pryhodii, M. (2024). Metodychni zasady zastosuvannia tsyfrovykh tekhnolohii u pidhotovtsi maibutnikh kvalifikovanykh robitnykiv [Methodological principles of digital technologies application in the training of future skilled workers]. Visnyk Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy, 6(1), 1–13. https://doi.org/10.37472/v.naes.2024.6104
Spirin, O., & Ovcharuk, O. (2021). Tsyfrova kompetentnist [Digital competence]. In Entsyklopediia osvity (2nd ed., pp. 1095–1096). Yurinkom Inter.
Shvardak, M., & Ivanova, V. (2025). Formuvannia tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv v umovakh dystantsiinoho navchannia [Forming the digital competence of future specialists in the conditions of distance learning]. Perspektyvy ta innovatsii nauky, 7(53), 1053–1063. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-7(53)-1053-1063
Ferrari, A. (2013). DIGCOMP: A framework for developing and understanding digital competence in Europe. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2788/62993
Vuorikari, R., Punie, Y., Gomez, S. C., & Van Den Brande, G. (2016). DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens. Joint Research Centre. https://doi.org/10.2791/11517
Martin, A. (2008). Digital literacy and the "digital society". Digital Literacies: Concepts, Policies and Practices, 30, 151–176.
Siemens, G. (2005). Connectivism: A learning theory for the digital age. International Journal of Instructional Technology and Distance Learning, 2(1), 3–10.
Zawacki-Richter, O., Marín, V. I., Bond, M., & Gouverneur, F. (2019). Systematic review of research on artificial intelligence applications in higher education – where are the educators? International Journal of Educational Technology in Higher Education, 16, Article 39. https://doi.org/10.1186/s41239-019-0171-0
Kohnke, L., Moorhouse, B. L., & Zou, D. (2023). ChatGPT for language teaching and learning. RELC Journal, 54(2), 537–550. https://doi.org/10.1177/00336882231162868
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ганна Ігорівна Шайнер
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
