Юридико-психологічні критерії оцінки соціально-правової поведінки: парадигмальний контекст

Анотація

Стаття присвячена дослідженню та визначенню основних юридико-психологічних критеріїв оцінки соціально-правової поведінки в контексті розгляду проблематики психології права згідно позицій парадигмального підходу, популяризованого Томасом Семюелом Куном. Основними методами, що були використані при проведенні дослідження стали структурно-функціональний та компаративний методи, які стали у нагоді при процесі обробки отриманих результатів. Також був застосований метод аналізу метрик оцінки рівня партисипації населення у соціальних процесах в залежності від державної системи та загальних поведінкових паттернів всередині сучасних правових систем. Проаналізовані практичні емпіричні дані оцінки поведінки населення в залежності від політико-правового режиму. Основними елементами соціально-правової поведінки в даному випадку виступають громадянська та політична поведінка. Серед основних особливостей визначення критеріїв оцінки правової поведінки людини відзначено проблематику оцінки рівня свободи волевиявлення у контексті окремої правової системи, відмінності між формальними та реальними її проявами та ступінь впливу державних інституцій на діяльність індивіда. Визначені основні критерії юридико-психологічної оцінки соціально-правової поведінки, зокрема, що стосується її соціологічного та політико-етатистського проявів. Диференційовано поняття соціальної, правової та демократичної держави, також критерії оцінки правової та соціальної поведінки відповідно до різних метрик оцінювання. Охарактеризовані основні виклики, що стосуються об'єктивної оцінки та порівняння соціально-правової поведінки в різних державах та їхньої наукової методології відповідно домінантної наукової парадигми. Наукова новизна полягає у визначенні критеріїв оцінки соціально-правової поведінки, зокрема її трьох характерних складових: рівня інституційного впливу на діяльність людини; активності та громадянської участі населення у соціально-правових та політичних процесах, а також комунікаційно-технологічної складової цієї участі. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання визначених критеріїв для оцінки проявів соціально-правової поведінки в інших дослідницьких контекстах.