Педагогічні умови інтелектуального виховання дітей старшого дошкільного віку з порушеннями спілкування
DOI:
https://doi.org/10.66556/2786-586X.57.salohub-oКлючові слова:
інтелектуальне виховання, діти старшого дошкільного віку, порушення спілкування, інклюзивна освіта, педагогічні умови, TEACCH, ABA, PECS, AACАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз педагогічних умов інтелектуального виховання дітей старшого дошкільного віку з порушеннями спілкування в умовах сучасної інклюзивної освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості дітей з особливими освітніми потребами, необхідністю забезпечення їхнього повноцінного когнітивного розвитку та недостатньою розробленістю комплексних педагогічних моделей, що поєднують сучасні доказові технології навчання і розвитку. Проаналізовано сучасні вітчизняні та зарубіжні наукові підходи до визначення сутності педагогічних умов, інтелектуального виховання та особливостей психолого-педагогічного супроводу дітей із порушеннями спілкування. Встановлено, що традиційні підходи до організації освітнього процесу не повною мірою забезпечують розвиток когнітивної, мовленнєвої, комунікативної та соціальної сфер цієї категорії дітей, що потребує інтеграції сучасних педагогічних технологій. У статті обґрунтовано систему педагогічних умов, яка передбачає комплексне використання структурованого навчального середовища TEACCH, прикладного аналізу поведінки (ABA), системи альтернативної комунікації PECS, засобів альтернативної та додаткової комунікації (AAC), а також партнерської взаємодії педагогів і батьків. Розкрито зміст кожної педагогічної умови, визначено їх функціональне призначення та механізми взаємодії у структурі освітнього процесу. Доведено, що інтеграція зазначених технологій забезпечує формування пізнавальної активності, розвиток мислення, уваги, пам'яті, мовленнєвої компетентності, комунікативної ініціативності, соціальної взаємодії та самостійності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями спілкування. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання запропонованої системи педагогічних умов під час розроблення авторських програм, організації інклюзивного освітнього середовища, підготовки педагогів та здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами.Посилання
Ministry of Education and Science of Ukraine. (2021). Pro zatverdzhennia Bazovoho komponenta doshkilnoi osvity (Derzhavnoho standartu doshkilnoi osvity) [On approval of the Basic Component of Preschool Education (State Standard of Preschool Education)] (Order No. 33, January 12, 2021). [In Ukrainian].
Kolupaieva, A. A., & Taranchenko, O. M. (2016). Inkliuzyvna osvita: Vid osnov do praktyky [Inclusive education: From foundations to practice]. ATOPOL. [In Ukrainian].
Kolupaieva, A. A., & Taranchenko, O. M. (2019). Navchannia ditei z osoblyvymy osvitnimy potrebamy v inkliuzyvnomu seredovyshchi [Teaching children with special educational needs in an inclusive environment]. Ranok. [In Ukrainian].
Kostiuk, H. S. (1989). Navchalno-vykhovnyi protses i psykhichnyi rozvytok osobystosti [The educational process and the psychological development of personality] (L. M. Prokoliienko, Ed.). Radianska shkola. [In Ukrainian].
American Psychiatric Association. (2022). Diagnostic and statistical manual of mental disorders (5th ed., text rev.). American Psychiatric Association Publishing. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425787
Vygotsky, L. S. (1978). Mind in society: The development of higher psychological processes (M. Cole, V. John-Steiner, S. Scribner, & E. Souberman, Eds.). Harvard University Press.
Leontiev, A. N. (1978). Activity, consciousness, and personality. Prentice-Hall.
World Health Organization. (2022). International classification of diseases for mortality and morbidity statistics (11th rev.).
UNESCO. (2020). Global education monitoring report 2020: Inclusion and education—All means all. https://doi.org/10.54676/JJNK6989
Division for Early Childhood. (2014). DEC recommended practices in early intervention/early childhood special education 2014. Council for Exceptional Children.
Creswell, J. W., & Creswell, J. D. (2023). Research design: Qualitative, quantitative, and mixed methods approaches (6th ed.). SAGE.
Mesibov, G. B., & Shea, V. (2010). The TEACCH program in the era of evidence-based practice. Journal of Autism and Developmental Disorders, 40(5), 570–579. https://doi.org/10.1007/s10803-009-0901-6
Hume, K., Steinbrenner, J. R., Odom, S. L., Morin, K. L., Nowell, S. W., Tomaszewski, B., Szendrey, S., McIntyre, N. S., Yücesoy-Özkan, S., & Savage, M. N. (2021). Evidence-based practices for children, youth, and young adults with autism: Third generation review. Journal of Autism and Developmental Disorders, 51(11), 4013–4032. https://doi.org/10.1007/s10803-020-04844-2
Odom, S. L., Boyd, B. A., Hall, L. J., & Hume, K. (2010). Evaluation of comprehensive treatment models for individuals with autism spectrum disorders. Journal of Autism and Developmental Disorders, 40(4), 425–436. https://doi.org/10.1007/s10803-009-0825-1
Lovaas, O. I. (1987). Behavioral treatment and normal educational and intellectual functioning in young autistic children. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 55(1), 3–9. https://doi.org/10.1037/0022-006X.55.1.3
Reichow, B., Hume, K., Barton, E. E., & Boyd, B. A. (2018). Early intensive behavioral intervention (EIBI) for young children with autism spectrum disorders (ASD). Cochrane Database of Systematic Reviews, 2018(5), Article CD009260. https://doi.org/10.1002/14651858.CD009260.pub3
Schreibman, L., Dawson, G., Stahmer, A. C., Landa, R., Rogers, S. J., McGee, G. G., Kasari, C., Ingersoll, B., Kaiser, A. P., Bruinsma, Y., McNerney, E., Wetherby, A., & Halladay, A. (2015). Naturalistic developmental behavioral interventions: Empirically validated treatments for autism spectrum disorder. Journal of Autism and Developmental Disorders, 45(8), 2411–2428. https://doi.org/10.1007/s10803-015-2407-8
Wong, C., Odom, S. L., Hume, K. A., Cox, A. W., Fettig, A., Kucharczyk, S., Brock, M. E., Plavnick, J. B., Fleury, V. P., & Schultz, T. R. (2015). Evidence-based practices for children, youth, and young adults with autism spectrum disorder: A comprehensive review. Journal of Autism and Developmental Disorders, 45(7), 1951–1966. https://doi.org/10.1007/s10803-014-2351-z
Steinbrenner, J. R., Hume, K., Odom, S. L., Morin, K. L., Nowell, S. W., Tomaszewski, B., Szendrey, S., McIntyre, N. S., Yücesoy-Özkan, S., & Savage, M. N. (2020). Evidence-based practices for children, youth, and young adults with autism. The University of North Carolina at Chapel Hill, Frank Porter Graham Child Development Institute, National Clearinghouse on Autism Evidence and Practice Review Team.
Bondy, A., & Frost, L. (2001). The Picture Exchange Communication System. Behavior Modification, 25(5), 725–744. https://doi.org/10.1177/0145445501255004
Flippin, M., Reszka, S., & Watson, L. R. (2010). Effectiveness of the Picture Exchange Communication System (PECS) on communication and speech for children with autism spectrum disorders: A meta-analysis. American Journal of Speech-Language Pathology, 19(2), 178–195. https://doi.org/10.1044/1058-0360(2010/09-0022)
Ganz, J. B., Davis, J. L., Lund, E. M., Goodwyn, F. D., & Simpson, R. L. (2012). Meta-analysis of PECS with individuals with ASD: Investigation of targeted versus non-targeted outcomes, participant characteristics, and implementation phase. Research in Developmental Disabilities, 33(2), 406–418. https://doi.org/10.1016/j.ridd.2011.09.023
Light, J., & McNaughton, D. (2014). Communicative competence for individuals who require augmentative and alternative communication: A new definition for a new era of communication? Augmentative and Alternative Communication, 30(1), 1–18. https://doi.org/10.3109/07434618.2014.885080
Schlosser, R. W., & Wendt, O. (2008). Effects of augmentative and alternative communication intervention on speech production in children with autism: A systematic review. American Journal of Speech-Language Pathology, 17(3), 212–230. https://doi.org/10.1044/1058-0360(2008/021)
Preston, D., & Carter, M. (2009). A review of the efficacy of the Picture Exchange Communication System intervention. Journal of Autism and Developmental Disorders, 39(10), 1471–1486. https://doi.org/10.1007/s10803-009-0763-y
Howlin, P., Gordon, R. K., Pasco, G., Wade, A., & Charman, T. (2007). The effectiveness of Picture Exchange Communication System (PECS) training for teachers of children with autism: A pragmatic, group randomised controlled trial. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 48(5), 473–481. https://doi.org/10.1111/j.1469-7610.2006.01707.x
Rogers, S. J., Dawson, G., Munson, J., Smith, M., Winter, J., Greenson, J., Donaldson, A., & Varley, J. (2010). Randomized, controlled trial of an intervention for toddlers with autism: The Early Start Denver Model. Pediatrics, 125(1), e17–e23. https://doi.org/10.1542/peds.2009-0958
Kasari, C., Kaiser, A., Goods, K., Nietfeld, J., Mathy, P., Landa, R., Murphy, S., & Almirall, D. (2014). Communication interventions for minimally verbal children with autism: A sequential multiple assignment randomized trial. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 53(6), 635–646. https://doi.org/10.1016/j.jaac.2014.01.019
Sandbank, M., Bottema-Beutel, K., Crowley, S., Cassidy, M., Dunham, K., Feldman, J. I., Crank, J., Albarran, S. A., Raj, S., Mahbub, P., & Woynaroski, T. G. (2020). Project AIM: Autism intervention meta-analysis for studies of young children. Psychological Bulletin, 146(1), 1–29. https://doi.org/10.1037/bul0000215
Mesibov, G. B., Shea, V., & Schopler, E. (2005). The TEACCH approach to autism spectrum disorders. Springer. https://doi.org/10.1007/978-0-306-48647-0
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ольона Олександрівна Салогуб
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
