Професійне вигорання викладача вищої школи в умовах війни та його вплив на якість освітнього процесу
DOI:
https://doi.org/10.66556/2786-586X.57.pirozhenko-iКлючові слова:
професійне вигорання, психоемоційне благополуччя, науково-педагогічні працівники, освітнє середовище, педагогічна стійкість, інституційна підтримка закладу вищої освіти (ЗВО), воєнний стан, управління персоналом, якість освітніх послугАнотація
Метою статті є дослідження професійного вигорання науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти України в умовах воєнного стану та визначення його впливу на якість освітнього процесу. Актуальність дослідження зумовлена тривалим впливом війни на систему вищої освіти, що супроводжується зростанням психоемоційного навантаження на викладачів, необхідністю адаптації до кризових умов та виконанням додаткових професійних і соціальних функцій. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні кількісних і якісних методів. Для збору емпіричних даних використано онлайн-опитування викладачів закладів вищої освіти, спрямоване на оцінювання рівня професійного навантаження, психологічного благополуччя та професійної ефективності. Отримані дані доповнено контент-аналізом відкритих відповідей респондентів щодо їхнього досвіду роботи в умовах війни та способів подолання професійних труднощів. Результати дослідження засвідчили, що професійне вигорання є одним із вагомих чинників, які впливають на якість вищої освіти в кризових умовах. Встановлено, що найбільш поширеними проявами вигорання є емоційне виснаження, зниження професійної мотивації, труднощі концентрації уваги та відчуття професійної невизначеності. Виявлено взаємозв'язок між високим рівнем тривожності, безпековими ризиками, зростанням адміністративного навантаження та зниженням продуктивності праці викладачів. Водночас визначено чинники професійної стійкості, серед яких важливу роль відіграють внутрішня мотивація, підтримка колег, гнучка організація навчального процесу та можливості професійного розвитку. Результати також засвідчили зростання ролі викладача як наставника й джерела психологічної підтримки студентів у період воєнних випробувань. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі професійного вигорання викладачів як педагогічної та організаційної проблеми, що безпосередньо впливає на якість освітніх послуг в умовах війни. Обґрунтовано зв'язок між умовами професійної діяльності, психологічним благополуччям викладачів та ефективністю освітнього процесу. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання для розроблення програм підтримки науково-педагогічних працівників, удосконалення системи управління персоналом у закладах вищої освіти та впровадження заходів профілактики професійного вигорання. Запропоновані рекомендації можуть бути корисними для керівників закладів освіти, гарантів освітніх програм і фахівців з академічного менеджменту з метою підвищення стійкості освітнього середовища та забезпечення якості вищої освіти.Посилання
Freudenberger, H. J. (1974). Staff burnout. Journal of Social Issues, 30(1), 159–165. https://doi.org/10.1111/j.1540-4560.1974.tb00706.x
Maslach, C., & Jackson, S. E. (1981). The measurement of experienced burnout. Journal of Occupational Behavior, 2(2), 99–113. https://doi.org/10.1002/job.4030020205
Maslach, C., & Leiter, M. P. (2016). Understanding the burnout experience: Recent research and its implications for psychiatry. World Psychiatry, 15(2), 103–111. https://doi.org/10.1002/wps.20311
Schaufeli, W. B., Leiter, M. P., & Maslach, C. (2009). Burnout: 35 years of research and practice. Career Development International, 14(3), 204–220. https://doi.org/10.1108/13620430910966406
De Beer, L. T., Van Der Vaart, L., Escaffi-Schwarz, M., De Witte, H., & Schaufeli, W. B. (2024). Maslach Burnout Inventory – General Survey: A systematic review and meta-analysis of measurement properties. European Journal of Psychological Assessment, 40(5), 360–375. https://doi.org/10.1027/1015-5759/a000797
Kinman, G. (2024). Maslach Burnout Inventory. Occupational Medicine, 74(9), 630–631. https://doi.org/10.1093/occmed/kqae116
Fontes, F. F. (2020). Herbert J. Freudenberger and the making of burnout as a psychopathological syndrome. Memorandum: Memory and History in Psychology, 37, 1–15. https://doi.org/10.35699/1676-1669.2020.19144
Karasek, R. A. (1979). Job demands, job decision latitude, and mental strain: Implications for job redesign. Administrative Science Quarterly, 24(2), 285–308. https://doi.org/10.2307/2392498
Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. Springer Publishing Company. https://www.scirp.org/reference/referencespapers?referenceid=1927117
Allam, Z., Asad, M., Ali, N., & Malik, A. (2022). Bibliometric analysis of research visualizations of knowledge aspects on burnout among teachers. https://doi.org/10.1109/DASA54658.2022.9765200
Hakanen, J. J., Bakker, A. B., & Schaufeli, W. B. (2006). Burnout and work engagement among teachers. Journal of School Psychology, 43(6), 495–513. https://doi.org/10.1016/j.jsp.2005.11.001
Sabagh, Z., Hall, N. C., & Saroyan, A. (2018). Antecedents, correlates and consequences of faculty burnout. Educational Research, 60(2), 131–156. https://doi.org/10.1080/00131881.2018.1461573
Gómez-Domínguez, V., Navarro-Mateu, D., Prado-Gascó, V. J., & Gómez-Domínguez, T. (2022). How much do we care about teacher burnout during the pandemic: A bibliometric review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(12), 7134. https://doi.org/10.3390/ijerph19127134
Lee, M., Jago, M., Parker, S., & Clements, M. (2022). Occupational stress in university academics in Australia and New Zealand. Journal of Higher Education Policy and Management, 44(1), 57–71. https://doi.org/10.1080/1360080X.2021.1934246
Kyrian, T., Nikolaesku, I., Stepanova, N., & Nenko, Y. (2020). Relationship between professional burnout of teachers of higher education institutions of Ukraine and their organizational, professional and socio-demographic characteristics. Revista Românească pentru Educație Multidimensională, 12(4), 345–364. https://doi.org/10.18662/rrem/12.4/345
Tsybuliak, N., Suchikova, Y., Shevchenko, L., Popova, A., Kovachev, S., & Hurenko, O. (2023). Burnout dynamic among Ukrainian academic staff during the war. Scientific Reports, 13, 17975. https://doi.org/10.1038/s41598-023-45229-6
Tsybuliak, N., Kolomiiets, U., Popova, A., Lopatina, H., Petrushenko, Y., & Suchikova, Y. (2025). Progressive intensification of burnout among academic staff during the war. Humanities and Social Sciences Communications, 12, 1994. https://doi.org/10.1057/s41599-025-06322-5
Fedoriv, Ya., Shuhai, A., Pirozhenko, I., Solomashenko, N., & Shcheniavska, A. (2024). Metodolohichni pidkhody do vyvchennia dosvidu uchasnykiv osvitnoho protsesu v konteksti voiennoho stanu. In Aktualni problemy suchasnoi linhvistyky ta vykladannia inozemnykh mov u sektori bezpeky y oborony (pp. 409–413). Natsionalna akademiia sluzhby bezpeky Ukrainy.
Likert, R. (1932). A technique for the measurement of attitudes. Archives of Psychology, 22(140), 1–55.
Braun, V., & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3(2), 77–101. https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa
Glaser, B., & Strauss, A. (1999). Discovery of grounded theory: Strategies for qualitative research (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203793206
Corbin, J., & Strauss, A. (2008). Basics of qualitative research: Techniques and procedures for developing grounded theory (3rd ed.). SAGE Publications. https://doi.org/10.4135/9781452230153
Miles, M. B., Huberman, A. M., & Saldaña, J. (2014). Qualitative data analysis: A methods sourcebook. SAGE Publications. https://www.scirp.org/reference/referencespapers?referenceid=1977773
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ірина Дмитрівна Піроженко, Алла Володимирівна Щенявська

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.