Рівні природничо-педагогічної інтеграції у контексті підготовки майбутнього педагога

Автор(и)

  • Ірина Петрівна Упатова доктор педагогічних наук, професор, КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-0060-1186
  • Олена Олександрівна Широких кандидат біологічних наук, доцент, КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-9617-3333
  • Віталій Борисович Москальов доктор філософії з біології, КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-9831-3173
  • Оксана Вячеславівна Купіна доктор філософії з освітніх, педагогічних наук, КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-0847-0002

DOI:

https://doi.org/10.66556/2786-586X.57.upatova-i

Ключові слова:

інтегроване навчання, трансдисциплінарність, міжпредметні зв'язки, природничі дисципліни, педагогічні дисципліни, інтегрована професійна компетентність, дидактичне моделювання, STEM-освіта, цифрова дидактика, цифрова безпека

Анотація

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування концептуальної моделі природничо-педагогічної інтеграції у професійній підготовці майбутніх педагогів, визначення її рівнів, критеріїв їх розмежування, функціонального призначення та логіки переходу від епізодичних міжпредметних зв'язків до формування інтегрованої професійної компетентності. Дослідження має теоретико-концептуальний характер і ґрунтується на положеннях інтегративного, міждисциплінарного, компетентнісного та системного підходів. Використано концептуальний, порівняльний і структурно-функціональний аналіз, синтез наукових положень, класифікацію, типологізацію та концептуальне моделювання. Джерельну базу становили 20 наукових праць, опублікованих у 2000–2026 роках, які аналізувалися за авторською матрицею параметрів міждисциплінарної взаємодії. Обґрунтовано ієрархічну модель, що передбачає три взаємопов'язані рівні: ілюстративно-демонстраційний, системно-модульний і світоглядно-інтегративний. Критеріями їх розмежування визначено ступінь взаємопроникнення природничого та педагогічного компонентів, характер їх дидактичної взаємодії та рівень трансформації фундаментальних знань у професійно-педагогічні компетентності. Встановлено, що на ілюстративно-демонстраційному рівні знання суміжних дисциплін виконують переважно пояснювальну, ілюстративну та мотиваційну функції, не змінюючи структури окремих освітніх компонентів. Системно-модульний рівень характеризується цілеспрямованим поєднанням природничого і педагогічного змісту в межах інтегрованих тем, модулів, бінарних занять, міжпредметних проєктів і професійно орієнтованих завдань. На світоглядно-інтегративному рівні взаємодія набуває двостороннього характеру: природничі закономірності стають методологічним підґрунтям педагогічної діяльності, а педагогічні підходи забезпечують їх осмислення, трансляцію та практичне застосування. Кожний наступний рівень зберігає функціональні можливості попереднього, але передбачає вищий ступінь системності, професійної спрямованості та взаємного перетворення змісту. Наукова новизна полягає в інтерпретації природничо-педагогічної інтеграції як ієрархічного процесу розвитку, а не лише як окремого методу, принципу чи організаційної форми навчання. Запропонована модель конкретизує логіку переходу від епізодичних міжпредметних зв'язків до виникнення інтегрованих освітніх компонентів і формування цілісного професійного світогляду. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання моделі для аналізу й оновлення освітніх програм, силабусів, навчальних дисциплін, інтегрованих модулів і методичних матеріалів. Вона може бути застосована під час проєктування освітніх компонентів із нейропедагогіки, здоров'язбереження, STEM-освіти, цифрової дидактики та цифрової безпеки, а також слугувати основою для розроблення діагностичного інструментарію оцінювання інтегративного професійного мислення.

Посилання

Akerson, V. L., & Flanigan, J. (2000). Preparing preservice teachers to use an interdisciplinary approach to science and language arts instruction. Journal of Science Teacher Education, 11(4), 345–362. https://doi.org/10.1023/A:1009433221495

Swist, T., et al. (2025). Approaches to strengthening teachers' interdisciplinary expertise: From configurative review to design patterns. Review of Education, 13(3). https://doi.org/10.1002/rev3.70113

Darling-Hammond, L. (2006). Constructing 21st-century teacher education. Journal of Teacher Education, 57(3), 300–314. https://doi.org/10.1177/0022487105285962

McComas, W. F. (2022). Crossing discipline boundaries in gifted science instruction: Definitions, considerations, and challenges. Gifted Child Today, 45(2), 78–84. https://doi.org/10.1177/10762175211070620

McComas, W. F., & Burgin, S. R. (2020). A critique of STEM education. Science & Education, 29(4), 805–829. https://doi.org/10.1007/s11191-020-00138-2

Millar, V. (2020). Trends, issues and possibilities for an interdisciplinary STEM curriculum. Science & Education, 29(4), 929–948. https://doi.org/10.1007/s11191-020-00144-4

Stohlmann, M., Moore, T. J., & Roehrig, G. H. (2012). Considerations for teaching integrated STEM education. Journal of Pre-College Engineering Education Research, 2(1), 28–34. https://doi.org/10.5703/1288284314653

Wang, H., & Sang, L. (2024). Interdisciplinary competence of primary and secondary school teachers: A systematic literature review. Cogent Education, 11(1), Article 2378277. https://doi.org/10.1080/2331186X.2024.2378277

Vozniuk, O. V. (2013). Znannieva intehratsiia yak osnova interdystsyplinarnosti pedahohiky [Knowledge integration as the basis of interdisciplinarity in pedagogy]. In Z. Szarota & F. Szlosek (Eds.), Interdyscyplinarnosc pedagogiki i jej subdyscypliny (pp. 707–717). Wydawnictwo Naukowe Instytutu Technologii Eksploatacji. https://eprints.zu.edu.ua/22866/1/%D0%92%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D1%8E%D0%BA_%D0%A3%D0%BA%D1%80-%D0%9F%D0%BE%D0%BB_2013.PDF

Havryliuk, M., Marchuk, I., Nahorna, N., & Ivanova, N. (2024). Mizhdystsyplinarna intehratsiia u protsesi vykladannia humanitarnykh dystsyplin v zakladakh vyshchoi osvity [Interdisciplinary integration in teaching humanities in higher education institutions]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu, (1), 81–91. https://doi.org/10.31499/2307-4906.1.2024.302202

Zasiekina, T. M. (2020). Intehratsiia v shkilnii pryrodnychii osviti: teoriia i praktyka [Integration in school science education: Theory and practice]. Pedahohichna dumka. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/729967/

Ivanova, N. V., Yelchaninova, T. M., & Zhvaniia, T. V. (2026). Mizhdystsyplinarna intehratsiia yak chynnyk rozvytku profesiinoho myslennia zdobuvachiv osvity [Interdisciplinary integration as a factor in the development of professional thinking of students]. Perspektyvy ta innovatsii nauky, (2(60)), 652–663. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2026-2(60)-652-663

Kmit, O. (2024). Model formuvannia profesiinoho myslennia maibutnikh pedahohiv [A model for the formation of professional thinking of future teachers]. NewInception, 1–2(15–16), 48–54. https://doi.org/10.58407/NI.24.1-2.4

Kozlovska, I. M., & Havryliuk, M. V. (2020). Mozhlyvosti vykorystannia zakonomirnostei intehratsii u protsesi vyvchennia dystsyplin suspilno-humanitarnoho tsyklu [Possibilities of using integration patterns in teaching social sciences and humanities]. Molodyi vchenyi, (5), 382–387. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-5-81-78

Kutova, S. O., & Sviderska, O. M. (2022). Suchasni intehratsiini pidkhody do pidhotovky maibutnikh pedahohiv [Modern integrative approaches to the training of future teachers]. Innovatsiina pedahohika, 48(1), 103–106. https://doi.org/10.32843/2663-6085/2022/48.1.21

Lavnikov, O. A., & Lesyk, A. S. (2020). Intehratyvnyi pidkhid u systemi vyshchoi osvity: poniattia i osoblyvosti [The integrative approach in higher education: Concept and characteristics]. Visnyk universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia "Pedahohika i psykholohiia". Pedahohichni nauky, (1(19)), 195–199. https://doi.org/10.32342/2522-4115-2020-1-19-23

Onipko, V. V., & Khannanova, O. R. (2019). Osoblyvosti osvitnoi prohramy "Serednia osvita. Pryrodnychi nauky" na zasadakh mizhdystsyplinarnosti [Features of the educational programme "Secondary Education. Natural Sciences" based on interdisciplinarity]. Vytoky pedahohichnoi maisternosti, (24), 10–13.

Pushkarova, T. O., & Topuzov, O. M. (2019). Intehratyvno-diialnisna pedahohika [Integrative and activity-based pedagogy]. Pedahohichna dumka. https://undip.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/integra_dial_2019.pdf

Romaniuk, R. K. (2021). Pidhotovka vchytelia biolohii profilnoi shkoly: teoriia i praktyka [Training biology teachers for specialized secondary schools: Theory and practice]. PP «Yevro-Volyn».

Chaika, Ya. M. (2022). Transdystsyplinarnist intehratsiinykh protsesiv u nautsi [Transdisciplinarity of integration processes in science]. Akademichni vizii, (3), 3–14. https://doi.org/10.5281/zenodo.5958409

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-07-30

Як цитувати

Упатова, І. П., Широких, О. О., Москальов, В. Б., & Купіна, О. В. (2026). Рівні природничо-педагогічної інтеграції у контексті підготовки майбутнього педагога. Академічні візії, (57). https://doi.org/10.66556/2786-586X.57.upatova-i

Номер

Розділ

Середня освіта