Проєктування навчального модуля з методики алгоритмізації у професійній підготовці вчителя початкових класів
DOI:
https://doi.org/10.66556/2786-586X.57.vasylykiv-iКлючові слова:
навчальний модуль, методика алгоритмізації, майбутній учитель початкових класів, професійна підготовка, алгоритмічне мислення, педагогічне проєктування, вправи unplugged, Scratch, мікровикладання, критеріальне оцінюванняАнотація
У статті обґрунтовано зміст і логіку проєктування навчального модуля з методики алгоритмізації для професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Актуальність дослідження визначається суперечністю між наявністю алгоритмічної змістової лінії в початковій освіті та недостатньою цілісністю університетської підготовки до її методичного забезпечення. Метою статті є розроблення структурно-функціональної моделі навчального модуля, у якій результати навчання, змістові блоки, професійно орієнтовані завдання, навчальні продукти та критерії оцінювання утворюють узгоджену систему. Методологію становлять компетентнісний, діяльнісний, конструктивістський і дизайн-орієнтований підходи. Використано аналіз нормативних документів і наукових джерел, концептуальне моделювання, педагогічне проєктування, структурно-логічний аналіз та експертно-аналітичне зіставлення складників модуля. Результатом дослідження є модуль обсягом три кредити ЄКТС, побудований за циклом «розпізнати алгоритмічну ідею — виконати й пояснити — трансформувати для дитини — спроєктувати навчальну ситуацію — апробувати — відрефлексувати». Модуль охоплює п'ять блоків: нормативно-концептуальний, предметно-алгоритмічний, методико-трансформаційний, цифрово-проєктувальний та рефлексивно-оцінювальний. Для кожного блоку визначено очікувані результати, види діяльності та матеріальний освітній продукт. Запропоновано матрицю професійних завдань, що забезпечує перехід студента від виконання готового алгоритму до самостійного конструювання системи завдань для 1–4 класів. Розроблено критеріальну рубрику оцінювання за чотирма параметрами: предметна коректність, вікова й методична доцільність, якість навчальної взаємодії та рефлексивне вдосконалення. Наукова новизна полягає в узгодженні змісту модуля не з переліком цифрових сервісів, а з повним циклом професійної дії вчителя. Практична цінність результатів полягає в можливості використання запропонованої моделі під час оновлення освітніх компонентів спеціальності 013 «Початкова освіта», організації мікровикладання та педагогічної практики.Посилання
Bakhmat, N. V., Storchova, T. V., Motsyk, R. V., Mieliekiesceva, N. V., & Bratytsia, H. H. (2023). Suchasni tendentsii rozvytku tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv: Yevropeiskyi dosvid [Current trends in the development of future teachers’ digital competence: European experience]. Akademichni vizii, 15. https://doi.org/10.5281/zenodo.7593637
Boichuk, Y. D., Boiarska-Khomenko, A. V., & Dotsenko, S. O. (2021). Formuvannia tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv [Formation of future teachers’ digital competence]. Dydaktyka, 1, 7–13.
Zhernovnykova, O. A., Peretiaha, L. Y., Kovtun, A. V., et al. (2020). Tekhnolohiia formuvannia tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv zasobamy heimifikatsii [Technology for developing future teachers’ digital competence through gamification]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 75(1), 170–185. https://doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3036
Ovcharuk, O. V., Hrytsenchuk, O. O., Ivaniuk, I. V., et al. (2019). Rozvytok informatsiino-komunikatsiinoi kompetentnosti vchyteliv v umovakh yevrointehratsiinykh protsesiv v osviti [Development of teachers’ information and communication competence in European integration processes]. Pedahohichna dumka.
Cabinet of Ministers of Ukraine. (2018). Pro zatverdzhennia Derzhavnoho standartu pochatkovoi osvity [On approval of the State Standard of Primary Education] (Resolution No. 87). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF#Text
Ministry of Education and Science of Ukraine. (2021). Pro zatverdzhennia standartu vyshchoi osvity za spetsialnistiu 013 “Pochatkova osvita” [On approval of the higher education standard for specialty 013 Primary Education] (Order No. 357).
Stoika, O. Y. (2023). Formuvannia informatsiino-tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv v umovakh dystantsiinoho navchannia [Formation of future teachers’ information and digital competence in distance learning]. Pedahohichni nauky: teoriia ta praktyka, 2(46), 66–72. https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-2-09
Ministry of Education and Science of Ukraine. (n.d.). Typovi osvitni prohramy dlia 1–4 klasiv [Typical educational programmes for grades 1–4]. https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/osvitni-programi/tipovi-osvitni-programi-dlya-1-4-klasiv
Shkurenko, O. V., & Smyk, A. O. (2024). Metodychni osoblyvosti vyvchennia temy “Alhorytmy i vykonavtsi” u pochatkovii shkoli [Methodological features of studying algorithms and executors in primary school]. Molodyi vchenyi, 7(131), 8–11. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2024-7-131-2
Yatsenko, O. I., & Chumak, L. F. (2020). Kryterii doboru seredovyshcha navchannia prohramuvannia [Criteria for selecting a programming learning environment]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 78(4), 225–239. https://doi.org/10.33407/itlt.v78i4.3469
Chen, P., Yang, D., Metwally, A. H. S., Lavonen, J., & Wang, X. (2023). Fostering computational thinking through unplugged activities: A systematic literature review and meta-analysis. International Journal of STEM Education, 10, 47. https://doi.org/10.1186/s40594-023-00434-7
Redecker, C. (2017). European framework for the digital competence of educators: DigCompEdu. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/159770
Rodrigues, R. N., Andrade, W. L., Sampaio, L. M. R., & Campos, L. M. R. S. (2024). Integration of computational thinking in initial teacher education: A systematic review. Frontiers in Education, 9, 1330065. https://doi.org/10.3389/feduc.2024.1330065
Yadav, A., Mayfield, C., Zhou, N., Hambrusch, S., & Korb, J. T. (2014). Computational thinking in elementary and secondary teacher education. ACM Transactions on Computing Education, 14(1), Article 5. https://doi.org/10.1145/2576872
Yadav, A., Stephenson, C., & Hong, H. (2017). Computational thinking for teacher education. Communications of the ACM, 60(4), 55–62. https://doi.org/10.1145/2994591
Shute, V. J., Sun, C., & Asbell-Clarke, J. (2017). Demystifying computational thinking. Educational Research Review, 22, 142–158. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2017.09.003
Fagerlund, J., Häkkinen, P., Vesisenaho, M., & Viiri, J. (2021). Computational thinking in programming with Scratch in primary schools: A systematic review. Computer Applications in Engineering Education, 29(1), 12–28. https://doi.org/10.1002/cae.22255
Kite, V., Park, S., & Wiebe, E. (2021). The code-centric nature of computational thinking education: A review of trends and issues in computational thinking education research. SAGE Open, 11(2). https://doi.org/10.1177/21582440211016418
Vasylykiv, I. B., & Romanchuk, R. M. (2021). Osoblyvosti formuvannia alhorytmichnoho myslennia molodshykh shkoliariv na urokakh informatyky [Features of developing primary school pupils’ algorithmic thinking in informatics lessons]. Molod i rynok, 2(188), 90–95. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2021.230493
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Іван Богданович Василиків
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
